Тепло в домівках буде, питанням номер один для влади Кропивницького залишається якість цього тепла. Про радикальні зміни та старі борги, будівництво житла та доріг, створення доступної для всіх міської діагностичної бази та інші плани на життя «після арки» – в ексклюзивному інтерв’ю міського голови Андрія Райковича.
Відразу запевнив: опалювальний сезон розпочнуть як належить – коли протягом трьох днів середня температура за вікном впаде до восьми градусів тепла.
– Ніяких «страшилок» не треба, – застерігає Райкович. – Інше питання – якої якості буде це тепло. Якість – це щоб у кожній квартирі було вище 18 градусів, щоб людина могла регулювати цю температуру за потребою, сплачуючи за показниками.
Питання №1
Щоб так було, до кінця року в будинку з колонами мають фіналізувати вивчення можливості реконструкції системи теплопостачання міста. Його очільник наголошує: нова схема має базуватися на нових підходах. Зокрема, мешканці багатоповерхівок мають зрозуміти, що в них немає іншого шляху, крім створення ОСББ, отримання доступу до пропонованих державою фінансових інструментів.
– Якщо вони не захочуть це робити, влада просто не зможе наявним бюджетним ресурсом повноцінно вирішувати їхні питання. Першочергово візьмемося за теплопостачання бюджетної сфери – дитячі садочки, лікарні тощо. Далі будемо залучати громаду до впровадження найновітніших проєктів з модернізації опалення. В нас 60 відсотків помешкань мають індивідуальне автономне опалення. У будинках, де рівень «60 відсотків плюс», треба продовжувати встановлювати індивідуальні системи. Там, де їх, скажімо, 30 відсотків, ніякої проблеми не бачу, щоб переробити все під блочну котельню. Вона все одно окупиться. Нові будинки маємо будувати одразу з урахуванням сучасної моделі теплопостачання.
З тим, чим гріють зараз, теж треба «щось робити». Наприклад, встановлені на міській теплоелектроцентралі котли були створені, щоб подавати перегріту пару для турбін, які виробляють електрику, а не щоб опалювати мікрорайони.
– Треба повністю радикально змінювати котельне обладнання, збільшувати коефіцієнт його корисної дії. Для цього, звісно, слід вести переговори по залученню кредитів Європейського банку реконструкції та розвитку, інших інвесторів. Але, перш за все, треба розраховувати на власний ресурс, залучати державу. Зараз готуємось до діалогу з Кабінетом Міністрів з питань перспективи нашого теплозабезпечення.
Гиря на нозі
Нещодавно Андрій Райкович брав участь у селекторній нараді за участі Прем’єр-міністра та членів уряду. Послання громадам: щоб рухатись вперед, треба розрахуватися із старими боргами. Для Кропивницького ця сума складає майже півмільярда гривень спільної заборгованості установ, організацій, приватного сектору.
– У цьому кошику – питання, пов’язані з теплопостачанням, зокрема з «ЦНТІ УНГА» (орендар «Кіровоградтепла», яке обслуговує більшу частину підключених до централізованого опалення помешкань у місті, міськрада знаходиться в процесі розірвання відносин та повернення майна до комунальної власності. – Авт.). Зараз якраз робимо зведений баланс, ми на етапі юридичних, судових рішень.
Містяни заборгували тепловикам 95 з половиною мільйонів, 14 мільйонів винен місцевий бюджет – лікарні, навчальні заклади тощо, ще 30,5 мільйона – інші споживачі. 20 балансових мільйонів комунального «Теплоенергетика» свого часу фактично вкрали через банкрутство банку «Фінанси і кредит». Є також борги перед НАК «Нафтогаз», накопичені роками. Одна з причин – фіксовані тарифи, нижчі від собівартості, які встановлювались в різні роки з політичних міркувань. Винні не тільки ми, а й нам.
– Різниця в тарифах – це державна гарантія, населенню продавали тепло за фіксованим тарифом, а різницю держава брала на себе. На сьогодні заборгованість за цими гарантіями складає майже 104 мільйони гривень. По водопостачанню теж була різниця в тарифах, ТЕЦ забезпечувала й досі забезпечує селище Нове водою, там борг на сьогодні – 8,5 мільйона гривень. Державний «Енергоринок» 14,6 мільйона винний ТЕЦ за вироблену й продану електроенергію.
Пропозиції на кшталт просто віддати сьогодні бюджети розвитку міст за борги, які лунають від окремих керівників державного рівня, самі міста, звісно, не влаштовують. Пошук компромісів триватиме – поки що урядом взято зобов’язання розібратись у питанні, і повернутися до розмови найближчим часом.
Будувати, лікувати
У Кропивницькому тим часом зупинятися не планують. Завдання мінімум, за словами Райковича, – кожного року закладати принаймні один житловий будинок.
– Будемо пропонувати депутатам міськради включити цю програму в бюджет-2020. Той будівельний ресурс, який ми змогли сконцентрувати, не можна зараз втратити. В іншому випадку буде те, що є й зараз, на превеликий жаль, у нашому місті є недобудови – зарослі, закинуті, незатребувані.
В останні два місяці сезону ремонтуватимуть дороги: до кінця жовтня вулиця Кропивницького від Гагаріна до Полтавської має стати повноцінною автомагістраллю, по якій піде, зокрема, й громадський транспорт. Розпочалися ремонти й на самій Полтавській – між площею Дружби народів та Васнєцова та на провулку Об’їзному – від «полтавського» мосту до Далекосхідного кладовища. Ці роботи із загальним кошторисом 28 мільйонів фінансує Державний фонд регіонального розвитку: більшість коштів – уже на рахунках міськради. Вузьку частину Полтавської від Васнєцова до «полтавського» мосту планують розширити – розробка проєкту завершується.
– Ми не вирішили всі питання одноразово. Нам треба інфраструктурно з’єднати Стару Балашівку з Лелеківкою. Це великий проєкт, ми його зробимо та запропонуємо для участі на державному рівні у всіх конкурсах. Це нам потрібно. Також зараз ведуться переговори із заводом «Радій» про лізингову програму освітлення міста. До 2020 року – це великі плани. Зрозуміло, що треба розвивати й культуру, освіту, охорону здоров’я. Кропивницький – один з небагатьох обласних центрів, які не мають власної комунальної діагностичної бази, комп’ютерних та магнітно-резонансних томографів, іншого обладнання. Тільки людину привезли на «швидкій» в лікарню, одразу йдемо до приватника. А якщо в людини коштів немає? В більшості міст це якраз комунальна відповідальність, як і транспорт, опалення, інші речі, які в нас свого часу були помножені на нуль. Нам треба в цьому плані розвиватися, гарантовано надавати якісну послугу. Це не захмарні кошти, 200 тисяч доларів коштує комп’ютерний томограф. Вартість одного тролейбуса…
Андрій ТРУБАЧЕВ
