За словами Петра Симоненка, такий захід проводиться в Україні вперше. Головна мета форуму – з’ясувати найнагальніші проблеми того чи іншого регіону, спільно з представниками наукових кіл, провідних фахівців та спеціалістів визначити шляхи їх розв’язання.
– Форум, який проходить у Кіровограді з ініціативи Блоку лівих та лівоцентристських сил, має на меті, насамперед, дослухатися до конкретних пропозицій фахівців, щоб політики приймали ті рішення, що будуть на користь державі, – підкреслив Петро Симоненко. – Мова йтиме про соціальну безпеку, а це – й екологічні проблеми, і проблеми безробіття, і молоді, і охорони здоров’я, освіти, оборонного комплексу, економіки. Сподіваюсь, що наша розмова вийде конкретною та конструктивною, що в ході форуму ми зможемо спільно знайти шляхи розв’язання проблем, про які йтиметься.
Учасники форуму з готовністю відгукнулися на ініціативу Блоку й узяли активну участь у його роботі, обговорили низку актуальних соціальних проблем – захисту ветеранів, інтелектуального потенціалу нації, ситуацію в промисловості та сільському господарстві.
Так, ветеран-енергетик холдингу "Олександріявугілля" Юрій Заболоцький розповів про проблеми буровугільного комплексу "Олександріявугілля". Він нагадав, що за радянських часів Олександрія була промисловим індустріальним містом із розвиненою соціальною та комунальною сферами, а олександрійці пишалися тим, що живуть у місті гірників. Однак якщо ще в 1990 році тут видобувалося близько дев’яти мільйонів тонн вугілля на рік, 3,5 мільйона тонн брикетів, то вже в 2004 році ці показники знизилися у 18 разів. Саме тоді, коли підприємства холдингу віддали в оренду в приватні руки. Нині підприємства занепали, видобуток вугілля практично припинився. Юрій Заболоцький розповів присутнім про проекти та програми, які згодом були розроблені і дозволили б у майбутньому забезпечувати олександрійський регіон дешевою електроенергією та теплом, налагодити випуск гірничого воску й таке інше, однак через відсутність цілеспрямованої державної політики у буровугільній галузі вони так і не були реалізовані. Досить емоційним був виступ і фермера із Малої Виски Василя Коробейка, за словами якого ситуація, що склалася нині у сільському господарстві, – просто критична. Всі надбання втрачені, зауважив він, ферми розвалені, цукрові заводи стоять, тваринництво знищено, люди не мають роботи. На селі хазяйнують так звані інвестори, більшість з яких виявляються шахраями. А Вікторія Дем’янчук додала до цього, що, починаючи з 2007 року, з карти Кіровоградської області зникли одинадцять сіл. Ветеранські проблеми на форумі порушив голова обласної ветеранської організації Василь Єфименко – несправедливість у пенсійному забезпеченні, невиконання законодавства в частині соціального захисту дітей війни, недоступність санаторно-курортного лікування, постійне зростання цін на медикаменти. Йшлося також про екологічні проблеми Кіровоградщини, безробіття, негаразди в галузі освіти, низьку якість харчових продуктів й таке інше.
Петро Симоненко подякував усім учасникам за ту цінну інформацію, яка була озвучена фахівцями, і яка буде обов’язково врахована представниками блоку при формуванні подальшого плану дій у разі перемоги на виборах. Також він відзначив, що всі ці відомості засвідчують системність кризи в Україні, та висловив свою думку щодо того, які кроки слід зробити, аби забезпечити соціальну безпеку в державі.
Про енергетичну безпеку
"Очевидно, що держава відмовилася від використання базових галузей у промисловості для збереження енергетичної безпеки країни та перспективи розвитку для тих міст, в яких є бюджетоутворюючі підприємства. Це ми бачимо і на прикладі Олександрії. Якщо говорити про буровугільну галузь, то основні її фонди зношені, а сама вона стала джерелом для надприбутків окремих осіб будь-якою ціною. Цим колосальним ресурсом користуються , відмовившись від забезпечення життєво необхідних умов для гірників та нехтуючи правилами техніки безпеки. Внаслідок цього гинуть люди..."
Про продовольчу безпеку
"90 відсотків основних фондів сільського господарства зношені, порушуються технології обробітку землі. Відбувається колосальна деградація соціальної інфраструктури сільських населених пунктів, у багатьох із них немає шкіл, бібліотек, будинків культури. Як наслідок, триває відтік робочої сили, молоді із села. Україна стала сировинною базою для інших країн, не маючи власної переробки. Звідси – і проблеми продовольчої безпеки. Ми п’ємо молоко з порошку, їмо ковбаси з аргентинської, бразильської та австралійської яловичини. Україна втратила те, що було природно для неї і було базою для розвитку села".
Про фінансову безпеку держави
"Сьогодні в країні ввімкнули "верстат", а інфляційні процеси намагаються стримати курсовою грою долара та гривні. Через кредитні борги держави страждає проста людина. Обігові кошти України вимиваються і відправляються за кордон. Минулого року нам треба було повернути 30 мільярдів доларів "тіла" кредитів та відсотків по ньому. Тобто 240 мільярдів гривень, тоді як весь державний бюджет становить 250 мільярдів. Як наслідок, ми втрачаємо політичну незалежність і перспективу подальшого розвитку".
Про робочі місця
"У 1990 році в Україні було 28 мільйонів робочих місць, а сьогодні їх – десять мільйонів, при тому, що чотири-сім – сезонні. Є всі підстави стверджувати, що в державі немає програми розвитку виробничих сил. Не створюються нові робочі місця, скорочуються робітничі спеціальності".
Петро Симоненко переконаний: для того, щоб змінити ситуацію на краще, потрібні радикальні методи. "Ми запропонували реальну альтернативу олігархічному шляху розвитку країни. Це ліві ідеї, кадри з лівими поглядами, тобто кадри, які в своїй ідеологічній, практичній, політичній діяльності вирішуватимуть питання, перш за все, в інтересах простих людей праці. Держава поверне собі основні важелі управління. А це – повернення у державну власність базових галузей виробництва, а також відновлення державних монополій на стратегічні галузі, виробництво тютюну та горілчаних виробів. Наведемо лад у банківській системі. Крім нас, ніхто цього не зробить, адже кожен із олігархічних кланів уже інтегрований у цю систему і має власну зацікавленість. Як ми це робитимемо? Через чітку державницьку позицію у питаннях відсоткових ставок кредитів, створення додаткової мережі державних українських банків, орієнтування їх на підтримку реального сектора економіки. Радикальних змін потребує і податкова сфера. Крім нас, ніхто не ліквідує корумпований податок на додану вартість, не знизить податковий тиск.
У сфері АПК держава стане партнером у фермера, власника паю, кооперативу в питаннях забезпечення ресурсами, обладнанням, добривами за доступними цінами, у питаннях захисту їхнього ринку. Держава, вигнавши зернотрейдерів, сама займатиметься реалізацією українських врожаїв за кордон. Таким чином, прибуток у 20 мільярдів гривень щорічно йтиме на підтримку села, а також буде можливість відновити державне замовлення на виробництво сільгосптехніки та добрив”.
Петро Симоненко переконаний, що нинішня система влади загрожує соціальній безпеці суспільства і заважає Україні розбудовувати майбутнє, мати перспективу. Однак ліві сили спроможні ситуацію змінити. “На відміну від інших політичних сил ми пропонуємо науково обгрунтовану програму і, головне, механізми, які дозволяють її реалізувати”, – підкреслив Петро Симоненко.
Учасники форуму підтримали лідера КПУ Петра Симоненка кандидатом на посаду президента України, прийнявши відповідну резолюцію.
Олена КОЛЕСНИКОВИЧ, Олег ШРАМКО (фото)
