Минулого тижня під головуванням першого заступника голови облдержадміністрації Андрія Ніколаєнка відбулося розширене засідання робочої групи з вивчення радіаційно-екологічної ситуації на Кіровоградщині та впливу іонізуючого випромінювання на стан здоров'я населення в межах реалізації проекту «Стоп, радон».
До визначення рівня шкідливу впливу радону на мешканців області були залучені спеціалісти профільної наукової української установи – Інституту гігієни та медичної екології ім. О.Марзєєва НАМН України, а також шведські та французькі експерти. Торік названий інститут спільно зі Шведським агентством з радіаційної безпеки (SSM) розпочали вивчати вплив радону на здоров'я жителів нашого краю. Було проведено цикл занять з радонової тематики, а в сотнях дошкільних, навчальних, лікувально-оздоровчих закладах краю та в приватних будинках, розташованих поблизу урановидобувних підприємств, одночасно встановили 2168 датчиків-радоновимірювачів.
Доктор біологічних наук представник Інституту гігієни та медичної екології ім. О.Марзєєва НАМН України Тетяна Павленко ознайомила присутніх на нараді з попередніми результатами вимірювань рівня радону в закладах соціальної сфери області. Результати вимірювань опрацьовані на 2/3, остаточні висновки стосовно проведених вимірювань інститут представить широкому загалу у другій половині червня. Середні показники рівня радону, зазначила науковець, у більшості з перевірених приміщень перевищують припустиму норму. До того ж, за її словами, перевищення рівня допустимої норми радону зафіксовано в більш ніж половині опрацьованих результатів, а перевищення показника у 100 Бк/м3 зафіксовано у чверті з опрацьованих результатів.
Перевищення норми зафіксовано в Долинському (54 відсотків), Знам’янському (63), Кіровоградському (54), Маловисківському (77), Новоархангельському (75), Олександрійському (26) і Світловодському (38 відсотків) районах. Найбільший відсоток перевищення показника у 100 Бк/м3 серед названих територій зафіксовано у Знам’янському районі – 39 відсотків, у Долинському та Маловисківському – по 27 відсотків та по 25 відсотків – у Кіровоградському й Новоархангельському районах. Наступним етапом дослідження стане вимірювання рівня радону у воді.
На засіданні робочої групи виступили також координатор проекту «Радон» в Україні, представник Шведського агентства з радіаційної безпеки (SSM) Габріела Бєжарно і президент Міжнародного благодійного фонду «AICM» Крістіан Каррер. Габріела Бєжарно розповіла про досвід шведського агентства з дослідження радіаційних ризиків у Швеції та в Україні, зокрема в Київській та Одеській областях. Крістіан Каррер повідомив. що спільний проект Міжнародного благодійного фонду «AICM» і благодійного фонду «Розвиток Кіровоградщини» щодо залучення коштів для вивчення і усунення радіаційних ризиків у Кіровоградській області вже подано на розгляд НАТО, ВООЗ, Екологічного комітету Євросоюзу, а також до Французького національного інституту онкології. Науковець розповів про майбутні дослідження на території області за участі окремих груп населення (аналіз стану здоров'я людей, які тривалий час перебувають у приміщеннях з високим рівнем радону, а також стану здоров'я працівників уранових шахт та інших підприємств, не пов’язаних із видобутком урану). Крістіан Каррер висловив упевненість у тому, що частіше за радон на зростання рівня онкозахворювань впливають тютюнопаління, гормональний стан і неналежний спосіб життя загалом.
