Товариство політв’язнів і репресованих підтримує позицію міської влади щодо встановлення пам’ятника жертвам Голодомору
На адресу міської ради надійшов лист, підписаний головою Кіровоградського міського Товариства політв’язнів і репресованих Надією Тихонович, під назвою "Добрі справи А. Райковича не до вподоби заздрісникам".
Після ознайомлення зі змістом листа, а також згаданої в ньому публікації Романа Любарського "Пам’ятник жертвам Голодомору: проект Савченка чи від Райковича", надрукованої в газеті "Народне слово" (№ 24 від 16 червня), "Вечірня газета" звернулася по коментар до начальника міського управління містобудування та архітектури – головного архітектора міста Вадима Мездріна, якого згадано в публікації та який створив ескізний проект скульптури загиблим від Голодомору. Та спочатку надаємо можливість читачам ознайомитися із повним текстом листа:
"Міський голова А. Райкович з повагою поставився до прохання ветеранів і почав вживати практичних заходів для побудови (вдосконалення) пам’ятного знака "Жертвам Голодомору" та благоустрою прилеглої території. За добру справу отримав пасквіль Р. Любарського.
Необхідно зазначити, що А. Райкович, перший міський голова, який не обіцянки роздає, а працює, реалізує практичні кроки для належного вшанування жертв Голодомору. Важливим є і те, що реконструкцію пам’ятного знака міський голова буде проводити не за бюджетні кошти, а за свої, приватні.
У листопаді 2015 року, під час заходів зі вшанування жертв Голодомору, голова обласного Товариства політв’язнів і репресованих В. Полтавець наголосив, що пам’ятник "Жертвам Голодомору" повинен бути величним по духу, а не за розмірами чи вкладеними в нього коштами. У час військової агресії Росії не до розкошів, хіба це не зрозуміло Р. Любарському та Г. Савченку (який пропонує встановити аж два дороговартісних пам’ятники, ще й однотипних), Р. Любарський абсолютно несправедливо звинувачує міську владу у просуванні пам’ятника з хрестом. Якраз влада спочатку мала за пріоритет скульптурну групу (проект відомого кіровоградського скульптура В. Френчка). А існуючий варіант – гранітний Хрест на кургані, це пропозиція нашого Товариства політв’язнів і репресованих, був узгоджений робочою групою в результаті багаторазових обговорень, виїздів на місце розташування за участі представників влади, громадськості, фахівців, зокрема представників міського та обласного товариств політв’язнів і репресованих, громадської організації "Меморіал жертвам Голодомору", Українського козацтва, обласної та міської організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів тощо.
На користь нинішньої міської влади свідчить і проведення відкритого обговорення проекту Г. Савченка, участь могли взяти всі охочі: і журналісти, і громадськість. Натомість закритий конкурс 2002 року тодішня міська влада провела в закритому режимі, видаливши із зали і пресу, і громадськість. Яка може бути об’єктивність, коли Р. Любарський писав свою статтю зі слів ображеної людини, проект якої було відхилено. Хоча і влада, і громадськість відкриті для спілкування і надали б достовірну інформацію, крім цього є загальнодоступна інформація в Інтернеті, зокрема на сайті Кіровоградського обласного Товариства політичних в’язнів і репресованих.
Проект Г. Савченка було відхилено в першу чергу тому, що пропонований ним полімерний матеріал нас не задовольняє, зокрема і щодо невідповідної міцності (як показав досвід скульптури "Наталка Полтавка", пошкодженої вандалами). Викликає сумніви і якість полімерних матеріалів, чи відповідає вимогам виробника їх багаторічне зберігання.
Факти свідчать про таке: у 2002 році переміг проект Г. Савченка пам’ятника "Жертвам тоталітарної системи", але ж зараз йдеться про інший пам’ятник – "Жертвам Голодомору". Тодішній проект був "слабкий", тому пізніше автор переробив його, замінивши стовп на "гвинтівки", а ще пізніше замінивши "гвинтівки" – "руками". У 2008 році обласна влада поставила питання про спорудження пам’ятника "Жертвам Голодомору" у Кіровограді, на набережній. Був відхилений проект Г. Савченка (2002 року), який тоді не обурювався. Натомість Г. Савченко зробив інший проект пам’ятника "Жертвам Голодомору", до речі, там теж був присутній хрест.
Безпідставною є критика щодо обкладення кургану бутом та хреста. Якби критикани вшановували жертв Голодомору, то знали б, що й зараз курган обкладено бутом і хрест встановлено, дерев’яний. У 2001 році зусиллями Товариства політичних в’язнів і репресованих за підтримки Українського козацтва було встановлено пам’ятний знак "Жертвам Голодомору", 15 років кіровоградці вшановують там пам’ять жертв Голодомору".
Ось таким є лист до міської ради, далі ж читайте коментар начальника міського управління містобудування та архітектури – головного архітектора міста Вадима Мездріна.
– По-перше, скульптор Григорій Савченко виграв конкурс на створення пам’ятника "Жертвам тоталітарної системи", а не "Жертвам Голодомору". То був інший конкурс, – зазначив Вадим Мездрін, прочитавши згадані лист і публікацію в "Народному слові". – По-друге, коли міська влада вирішила нарешті встановити пам’ятник жертвам Голодомору, то зіштовхнулася з тим, що для отримання дозволу на це потрібно дуже багато дозвільних документів із Міністерства культури і багато часу на їх узгодження. До того ж пам’ятник коштує багато грошей. (Той-таки Григорій Савченко повідомив, що на його виготовлення потрібно 80 тисяч доларів і два роки роботи. Згодом озвучив уже іншу суму – 40 тисяч доларів.) У зв’язку із цим було вирішено встановити не пам’ятник, а пам’ятний знак, який і коштує менше, і документів на затвердження потребує не так багато.
У майбутньому, можливо, там буде й пам’ятник, коли на нього вистачить і коштів, і часу. До того ж пам’ятний знак можна доповнити по колу окремим скульптурами. Таку ідею висунули представники обласного Товариства політв’язнів і репресованих з районів Кіровоградщини. Те, яким бути пам’ятному знакові, неодноразово обговорювали на нарадах під головуванням заступника міського голови Олександра Грабенка архітектори, скульптори й члени громадських організацій. Декілька разів учасники цих нарад виїздили на місце майбутнього розташування пам’ятного знака на території колишньої земляної фортеці (нині там стоїть дерев’яний хрест). І ніхто ж не каже, що ескізний проект, який я створив за завданням міської влади, є догмою. Ескізну пропозицію пам’ятного знака обов’язково буде винесено на розгляд консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при облдержадміністрації.
Про кошти з міського бюджету на пам’ятний знак на нарадах під головуванням Олександра Грабенка не йшлося, лише про гроші, зібрані громадською організацією (ідеться про громадську організацією "Меморіал жертвам Голодомору", яку очолює генеральний директор ТОВ "Друкмаш-Центр" Людмила Шубіна. – Ю. Л.). Її керівник повідомила, що зібрано вже 300 тисяч гривень і що в разі потреби вона звертатиметься по фінансову допомогу до місцевих заможних людей.
Коли мені доручили створити ескізний проект, я неодноразово спілкувався з громадськими організаціями. І, виходячи з їхніх пропозицій, виконав завдання. А далі на консультативній раді скульптори, архітектори, той-таки Григорій Савченко, його обговорюватимуть. З приводу створення пам’ятного знака ще не прийнято жодного управлінського рішення. У будь-якому випадку до узгодження проекту в Міністерстві культури його повинні розглянути члени консультативної ради при облдержадміністрації.
Записав Юрій ЛІСНИЧЕНКО
