– Філії міської бібліотечної системи – а їх двадцять – розміщуються у віддалених мікрорайонах, там, де, так би мовити, закінчується асфальт і де обмаль культурних закладів, звідки важко дістатися до центру міста, – зазначив Микола Барабуля. – Їх відвідує чимало людей – і похилого віку, і школярів. Показово, що, коли ми перевели одну з бібліотек із пристосованого приміщення в інше, зручніше, вже наступного дня почали приходити кіровоградці і казати, що розшукували заклад. А оскільки розшукували – значить, такі бібліотеки потрібні, вони живі. І працюють у них люди, які люблять свою професію, вкладають у неї душу, роблять все, аби, одного разу побувавши в бібліотеці, відвідувач став її постійним користувачем. Красномовним є й той факт, що в бібліотечній системі практично немає плинності кадрів – прийшовши до нас після закінчення вищого навчального закладу чи Олександрійського училища, молоді люди, як правило, залишаються працювати надовго, немає і вакансій.
За словами Світлани Тимків, у міських бібліотеках можна не тільки взяти почитати книжки, для багатьох – це осередок культурного життя, місце для спілкування, самовдосконалення. На базі філій МЦБС постійно проводяться різноманітні заходи – тренінги, презентації, виставки, літературні та музичні вечори, при кожній філії діють клуби за інтересами. Навіть проводи хлопців в армію в окремих мікрорайонах організовують. До речі, з військкоматом та військовими частинами у бібліотечних закладів – давно тісні та дружні стосунки. Недарма особливою популярністю серед підлітків користується клуб "Ати-бати", що діє при центральній міській бібліотеці.
– Звичайно, у нас є і проблеми, – каже Світлана Тимків. – У першу чергу, вони пов’язані із браком коштів на капітальні ремонти приміщень, поповнення книжкових фондів, комп’ютеризацію. Однак і міська влада, і ми самі вживаємо заходів для того, аби поступово виправляти ситуацію. Так, щороку за рахунок платних послуг самостійно заробляємо близько 45-50 тисяч гривень, в основному на ці кошти закуповуємо нову літературу. Нерідко книжки нам дарують наші постійні читачі, видавництва, з якими ми співпрацюємо. Комп’ютерну техніку, трапляється, дарують спонсори. Загалом, на сьогодні майже всі бібліотечні заклади мають комп’ютери, половина з них – сучасні. Однак наша мета – мати їх не лише для внутрішнього користування, а й для того, аби ними могли користуватися наші відвідувачі, адже час не стоїть на місці – сьогодні потрібно мати потужний інформаційний ресурс, вихід в Інтернет.
Дещо в цьому напрямку вже зроблено, повідомила Світлана Тимків. Так, у березні 2010 року створено публічний центр регіональної політики, в якому зосереджена інформація з теорії і практики місцевого самоврядування. Завдяки йому кіровоградці отримали повний доступ до фонду офіційних документів місцевої влади. Діє також інформаційно-ресурсний центр, який допомагає користувачам орієнтуватися в мережі Інтернет. Бібліотеки, на відміну від Інтернет-кафе, надають консультації, виконуючи роль своєрідних навігаторів інформаційних ресурсів, а користування Інтернетом у цьому центрі – безкоштовне.
