Із січня наступного року набере чинності нещодавно прийнятий Закон України "Про державну службу". Про окремі новації цього закону йшлося на прес-конференції у Федерації профспілок області.
За словами голови обкому профспілки працівників державних установ Віктора Федотова, представникам профспілок вдалося домогтися, аби законодавчо була закріплена вимога, що розмір посадового окладу держслужбовців повинен бути не менший від двох мінімальних зарплат, гарантованих державою. Як відомо, сьогодні вони отримують зарплати, не набагато вищі, ніж у прибиральниць та інших технічних працівників. При цьому вимоги до них залишаються досить високими. Тому і не дивно, що на цю відповідальну роботу не поспішає молодь, випускники вишів, люди активні та амбіційні. Можливо, новий закон дозволить ситуацію поліпшити.
Також профспілки домоглися розмежування посад на адміністративні та політичні, щоб викоренити ганебну традицію, коли при зміні влади відбувається тотальна заміна низової та середньої ланок управлінців. Крім того, поновлено міжкваліфікаційні та міжпосадові співвідношення, чітко визначено права й обов’язки державних службовців, забезпечуються їм соціальні гарантії, а також можливість їх відстоювати у законний спосіб. І хоча законом заборонено державним службовцям брати участь в акціях протесту чи страйках, Віктор Федотов запевнив, що є чимало інших способів, як доводить міжнародний досвід, боротьби за свої права.
Головний спеціаліст управління Державної служби в області Олександр Сужаєв зазначив, що закон розроблено в рамках проведення адміністративної реформи, але він не поширюється на Президента України, членів уряду, перших заступників і заступників міністрів, народних депутатів, депутатів Верховної Ради Криму, суддів, працівників прокуратури, які мають класні чини, працівників держпідприємств та військовослужбовців.
Змінено класифікацію посад держслужби. Зокрема, замість семи категорій посади залежно від характеру та обсягу посадових повноважень поділяються на п’ять груп, кожна з яких ділиться на чотири підгрупи залежно від рівня органу та меж поширення його повноважень. Замість 13 рангів вводяться дев’ять рангів держслужбовця. Також є конкретні вимоги до рівня професійної компетентності (освіта, стаж керівної роботи тощо) для зайняття кожної посади. Внесено зміни до порядку вступу на державну службу та просування по ній. Тобто вилучені такі шляхи просування по службі без проведення конкурсу, як призначення за результатами стажування та з кадрового резерву. Не допускається призначення осіб на посади державної служби, на яких вони будуть безпосередньо підпорядковуватися близьким родичам.
