У 2016 році в Кропивницькому поширеність туберкульозу на 100 тисяч населення становила 205 осіб, при цьому вперше при профілактичних оглядах було виявлено 37 випадків захворювання. Позаминулого ж року було 227 хворих, при цьому вперше виявлених – 83. Питома вага деструктивних форм туберкульозу серед вперше виявлених хворих у 2015 році становила 30 відсотків, а у 2016 – 22 відсотки. Отже, можна говорити про певне зниження прогресування хвороби серед населення.
Цьому сприяє налагодження профілактичної роботи в медичних закладах нашого міста. Саме про це, а також про те, як уберегтися від туберкульозу, і відбулась наша розмова з головним лікарем комунального закладу “Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Ларисою Свириденко та завідуючою амбулаторією №7 цього закладу Оленою Барановою.
Олена БАРАНОВА:
– У багатьох склалася думка, що найхарактерніша ознака туберкульозу – це кашель. Хоча насправді він не є первинним симптомом, адже туберкульоз буває не лише легенів,а і нирок, кісток. Як наслідок, є люди, які хворіють, заражають інших, але навіть не підозрюють про це. Є такі ознаки, які мають наводити на думку, що не виключена наявність туберкульозу. Наприклад, якщо людина починає різко худнути, вночі сильно пітніє, раптово виникає невмотивована слабкість, хочеться прилягти, звичайні справи важко виконувати, з’являються апатія, занепад сил. Ще одна характерна ознака – так звана субфібрильна температура, тобто постійно підвищена температура тіла, 37,1 – 37,2 градуса. Все це – симптоми загальної інтоксикації, що є наслідком туберкульозу.
Другою групою симптомів є легеневі, які вказують на місце в організмі, де може бути виявлено туберкульоз. Це – кашель, часто з виділенням мокротиння, болі у грудній клітці, може бути кровохаркання. І обов’язково має місце задишка навіть при незначному фізичному навантаженні.
Стосовно кашлю хочу навести такі приклади. Хвора на туберкульоз людина при звичайній розмові виділяє на хвилину 20 мікобактерій туберкульозу (паличка Коха), при кашлі – три з половиною тисячі. Якщо чхнула, виділяє від 4,5 тисячі до мільйона цих мікобактерій. І вони живуть у повітрі, поки не осядуть, півгодини.
Такі бактерії туберкульозу живуть у верхніх дихальних шляхах кожної людини. І при сильному імунітеті вони є сапрофітами (дружні організму бактерії) і людина не хворіє на цю недугу. Але як тільки знижується імунітет, зростає ризик захворювання.
Також збільшенню ризику захворювання на туберкульоз сприяє ряд інших захворювань. Це пієлонефрит, цукровий діабет, виразкова хвороба тощо. Люди, які страждають на ці захворювання, – у групі ризику і знаходяться у нас на диспансерному обліку, ми постійно слідкуємо за станом їхнього здоров’я, призначаємо обстеження – обов’язкова рентгенограма легенів.
Друга група ризику – це люди, які ведуть асоціальний спосіб життя, мають шкідливі звички, зловживають спиртними напоями, наркотиками. Третя група ризику – малозабезпечені верстви населення.
Лариса СВИРИДЕНКО:
– У міських центрах первинної медико-санітарної допомоги, амбулаторіях та дитячій поліклініці розроблено маршрути пацієнта: з реєстратури його направляють до сімейного лікаря чи дільничного терапевта. Якщо у людини немає скарг, то можна обмежитись лише профілактичною флюорограмою, але якщо такі скарги є, то лише лікар визначить, що пацієнту робити далі. Зокрема, у нас є кабінет збору мокротиння. Якщо людина скаржиться на кашель із виділенням мокротиння, лікар зобов’язаний двічі направити його в цей кабінет для здачі мокротиння на аналіз. Якщо в ньому буде виявлено певні зміни, то пацієнта обов’язково направлять на консультацію у туберкульозний диспансер.
Також у такому випадку обов’язково потрібно зробити рентгенографію легенів (великий знімок), яку оцінить лікар та прийме рішення по подальшому веденню пацієнта.
Варто зазначити, що навіть якщо дитину вакцинували від туберкульозу (щеплення БЦЖ новонародженим), то зберігається ризик захворювання на туберкульоз в подальшому житті, просто перебіг хвороби буде більш легким.
Є ще такі поняття, як деструктивна форма туберкульозу та мультирезистентний туберкульоз. Такі форми хвороби характеризуються тривалістю захворювання, лікуються понад два роки, можливі навіть летальні випадки.
Туберкульоз – досить тяжке захворювання, але виліковне, якщо вчасно звернутись до лікаря та приймати антибіотики , які він призначив.
Ніде в світі немає примусового лікування від туберкульозу. Це лише в нашій країни лікарі мало не за руку водять пацієнта. Доводиться часто залучати до виявлення хворих та контролю за їх лікуванням дільничну службу. Кожна людина повинна розуміти, що лише вона відповідальна за своє здоров’я, воно в її руках і чим швидше вона звернеться за медичною допомогою, тим якіснішим буде лікування та гарантоване повне одужання. Тобто людина може сама собі винести вирок інвалідності і навіть смерті, якщо безвідповідально ставитиметься до порад та вимог лікарів. Лікування від туберкульозу в нашій країні безкоштовне – за рахунок коштів, передбачених державною програмою.
Записала Оксана ВЕРСТЮК
