Пил – вічний супутник у нашому житті. З кожним подихом у наші легені потрапляє від 40 до 70 тисяч пилинок. Людина робить за добу 22 тисячі подихів, і в наш організм потрапляє за день близько двох столових ложок пилу, частина якого через легені надходить у кров. Причому відбувається це не на вулиці, а в будинку. Саме вдома утворюється величезна кількість пилу, а в замкнутому просторі його концентрація стає дійсно високою.
Пил не дуже небезпечний, оскільки це дрібні частки розміром від 0,005 до 0,1 міліметра. Але в домашньому пилу живуть сапрофіти (пилові кліщі), які є небезпечними: фрагменти сапрофітів і продукти їхньої життєдіяльності є алергенами. Крім сапрофітів, у пилу присутні безліч інших як нешкідливих, так і небезпечних компонентів. У пилу можуть бути присутні спори грибків і цвілі, здатні стати причиною серйозних захворювань.
Біологи запевняють, що пил у квартирі містить п’ятсот видів небезпечних бактерій. Домінуючими серед них є різновиди стрептококових та стафілококових бактерій. Список хвороб, які можуть виникнути від контакту з мікроорганізмами, які є в домашньому пилу, дуже великий. Це – розвиток бронхіальної астми, патологічні зміни в придаткових пазухах вух, хвороби нирок, алергії, дерматити, вугрі, кон’юктивіти, риніти, а також менінгіт.
Пил здатний не тільки губити наше здоров’я, але й пошкоджувати побутову техніку. Накопичуючись усередині комп’ютера, він перешкоджає його охолодженню, оскільки пил не пропускає тепло, що може з часом вивести його з ладу. Також пил сприяє втраті кольору на одязі та м’яких іграшках.
Що ж робити? Головним завданням є зведення до мінімуму концентрації пилу в нашому житлі. Якщо кілька разів на день прибирати пил і чистити підлогу, використовуючи різноманітні мийні засоби й технічні пристосування, то пил все одно із затишних важко доступних місць однаково потраплятиме в повітря. Щоб уникнути цього, бажано зберігати посуд, одяг, книги й інші предмети в закритих шафах. Таким чином площа поверхні, на якій збирається пил, зменшиться. Килими бажано заміняти ламінатом, паркетом або лінолеумом.
А найголовніше – це чистота ліжка. Тепле вологе середовище з достатньою кількістю їжі (лусочок людської шкіри) – ідеальне місце для життя і розмноження сапрофітів. Щоб позбутися кліщів, треба регулярно, не рідше разу на тиждень, чистити й провітрювати ліжко, змінювати постільну білизну. Бажано зовсім позбутися пір’яних подушок, замінивши їх синтетичними.
Для знищення пилу необхідно часто і ретельно прибирати, змивати залишки мийних і дезінфікуючих засобів зі всіх поверхонь, які обробляли.
Ось кілька порад щодо прибирання в будинку:
- краще використовувати пилососи з аквафільтром;
- для видалення пилу з поверхонь слід використовувати спеціальні антипилові серветки;
- треба підмітати підлогу не звичайною щіткою, а шваброю для сухого прибирання з чохлом із волокна, який вбирає пил;
- мити підлогу – спеціальною ганчіркою, кручені волокна якої затягують пил;
- варто тримати в будинку побільше квітів, але їх також треба мити або протирати;
- слід частіше провітрювати приміщення, сушити речі на сонці влітку та виносити на мороз узимку;
- треба регулярно прати всі традиційні «пилозбірники»: штори, плюшеві іграшки, покривала, килимки, ковдри та подушки;
- потрібно покласти перед дверима не дешевий гумовий, а якісний бар’єрний килимок.
Пам’ятайте! Усі методи боротьби з пилом і кліщами будуть ефективним тільки за умови регулярності їх виконання.
Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області
