В Україні дедалі більшої популярності набувають магазини так званого стокового одягу. У Кіровограді їх на сьогодні – близько тридцяти.
Що ж таке "сток"? Дехто думає, що це секонд хенд або митний конфіскат дешевого ширвжитку з Туреччини чи Китаю, що потрапляє на територію нашої держави незаконно.
– Насправді стоковий одяг (від англ. stock – "запас", "той, що зберігається на складі") – це залишки минулих колекцій фірмових магазинів. Це повинні бути абсолютно нові, якісні, брендові речі, – розповіла нашому кореспонденту завідувач сектора захисту прав споживачів управління торгівлі та побутового обслуговування міської ради Ганна Денисенко. – У всьому світі стокові одяг та взуття популярні вже кілька десятків років. Здебільшого завдяки високій якості фірми-виробника та доступним цінам. До речі, стоковими можуть бути не лише одяг і взуття, а й аксесуари, іграшки, побутова техніка тощо. Чому стокові речі значно дешевші, запитаєте ви. Справа в тому, що заміна колекцій відбувається досить часто, частина товару минулих сезонів залишається без попиту. Фірми-виробники намагаються позбавлятися такого одягу ще до приходу нової колекції, знижуючи її початкову вартість. В основному ціна знижена на 40-60 відсотків.
Іншою причиною суттєвої цінової різниці є невідповідність розмірів та кольорів одягу в регіоні, до якого він потрапляє. Наприклад, консервативний англієць ніколи не вдягне речі яскраво-рожевого кольору, а італієць чи українець – залюбки. Схожа ситуація і з розмірами. Стоковий одяг, який надходить до магазинів нашої держави, скажімо, зі Сполучених Штатів, у переважній своїй більшості, невеликих розмірів. Це тому, що в Америці, як відомо, попитом користуються речі саме після XL чи XXL.
В Україні і в Кіровограді зокрема є свої особливості розвитку стокового бізнесу. Нерідко стокові відділи відкривають у магазинах секонд хенду, або навпаки – у стоці є й секонд хендівські речі, чим споживачів вводять в оману. Крім того, як правило, у стоках відмовляються повернути товар за неякісну річ чи обміняти її на іншу. Однак захистити свої права можливо.
– У Законі Україні "Про захист прав споживачів" у восьмій статті визначений порядок реалізації речей, що були у вжитку, та торгівлі в комісійних магазинах. Зокрема, зазначається, що у випадку виникнення конфліктної ситуації розв’язується вона за погодженням обох сторін або на розсуд продавця, – пояснює Ганна Денисенко. – Ця стаття стосується і секонд хендів, але аж ніяк не стоків. Про стоки мова в законі не йде, але варто розуміти, що речі, які продаються у таких магазинах, мають бути новими. Тобто людина, придбавши товар у такому магазині, захищена законом і має всі права, прописані стосовно купівлі нових речей у традиційних закладах торгівлі.
У моїй практиці було кілька випадків, коли покупці скаржились, що, придбавши речі в стокових магазинах, згодом виявляли дефекти, або вони не підійшли за кольором чи розміром, а їм відмовляли в поверненні коштів чи обміні товару. Тобто продавці стоків вважають, що восьма стаття Закону "Про захист прав споживачів", де йдеться про торгівлю речами, що були у використанні, стосується і стокової торгівлі, тому діяти вони можуть на власний розсуд. Доводилося роз’яснювати суть статті, й підприємці, врешті-решт, погоджувалися, що права споживача порушили.
Напевне, вищезгадане – непоганий привід для роздумів тим, хто, торгуючи переважно ношеними речами, гордо причепив на своєму магазині вивіску "Сток". Якщо назвався "Стоком" – то й марку тримай, бери на себе відповідні зобов’язання, а не хочеш – поповнюй ряди секонд хендів.
