Окрім того, що вона успішно навчається у загальноосвітній школі, вона ще й опановує мистецтво гри на баяні та акордеоні у музичній школі № 1. Саме викладач Маргарити Лариса Макієнко зрозуміла мрію дівчинки та наполегливість, з якою та йшла до її здійснення.
І Маргарита не просто мріяла отримати фото, яке закарбує один із яскравих моментів її дитинства. Вона готувалась до такої миті.
– Я не можу бути гіршою за інших, я повинна стати кращою, – зізналась дівчинка. – Володимир Тихонович запитає мене про навчання, і я відповім, що буду навчатись ще краще!
Маргарита більше року готувалась до зустрічі із міським головою, зібрала свої найкращі малюнки в альбом, щоб при зустрічі вручити йому цей подарунок.
Також дівчинка дуже добре знає історію рідного міста, сьогодення своїх земляків-кіровоградців, обізнана з діяльністю нинішнього міського голови. Тому дорослим залишалось лише допомогти юній школярці втілити мрію у життя, розповісти міському голові про таку дівчинку Маргариту Устіловську, про її дитяче бажання.
Володимир Пузаков відгукнувся на пропозицію та призначив час для зустрічі. І вона відбулась попри величезну зайнятість очільника міста. Він люб’язно зустрів маленьку кіровоградку, сфотографувався з нею, розпитав про її успіхи та побажав й надалі наполегливо втілювати свої мрії у життя. Також Володимир Пузаков зазначив, що саме такі діти – майбутнє нашого міста, запорука його успішного розвитку та розквіту.
Сподіватимемось, що Маргарита на все життя запам’ятає зустріч із міським головою. Її очі випромінювали радість від здійснення мрії. Може, і нам, дорослим, потрібно навчитись так мріяти та втілювати власні прагнення у життя, незважаючи на всі життєві перешкоди.
Промайнула думка, що, можливо, є й інші діти з такою ж мрією, а запорукою її реалізації стане відмінне навчання у школі, успіхи у спорті, творчості. Нагородою для них будуть зустріч із міським головою, фото на згадку – як визнання цих досягнень. Може, таких дітей, як Маргарита, стане більше? Просто їх варто надихнути на таку мрію, за досягнення якої потрібно поборотись.
О. ЧУБУК
