Уже тиждень в Україні діє новий Кримінальний процесуальний кодекс. Поки правоохоронці та судді вправляються в його застосуванні, суспільство "переварює" оприлюднену у ЗМІ інформацію про небезпечність нововведення. Газета "Закон & Бізнес" спробувала розібратися, чи такий вже страшний цей кодекс.
Найбільше ажіотажу викликала інформація про те, що відтепер людина має виходити з дому з паспортом в кишені, бо інакше може бути затриманою міліцією. (У Києві навіть з’явились графіті на будинках із зображенням затриманого і написом: "Я ходив без паспорта".) Цю думку спростував радник Президента – керівник головного управління з питань судоустрою АП Андрій Портнов. "Новий кодекс містить перелік підстав для обмеження волі громадян, і ніякого свавільного затримання на вулицях він не допускає", – запевнив він. І додав, що в кодексі дійсно передбачені випадки, коли допускається затримання уповноваженою особою без ухвали слідчого судді. "Це виняткові випадки, наприклад, коли громадянина застали під час скоєння злочину, а також для запобігання замаху на скоєння злочину, – пояснив радник глави держави. – Також затримання допускається, коли безпосередньо свідок чи потерпілий вкаже, що саме цей громадянин скоїв злочин, або ж на місці події буде виявлено прямі докази цього".
Безпідставними назвав Андрій Портнов і чутки про можливість накладення арешту, проведення огляду та виїмки кореспонденції, а також зняття інформації з телекомунікаційних мереж та електронних систем без дозволу суду.
Новий КПК, за словами радника Президента, передбачає лише кілька негласних слідчих дій, які не потребують судового дозволу. Це, зокрема, так званий спеціальний слідчий експеримент, імітування обстановки злочину або контроль за поставками чи оперативними закупівлями, які практикуються, наприклад, при розкритті злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків. "Без рішення суду також можуть виконуватися спеціальні завдання щодо розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації або ж укорінення працівником правоохоронних органів у організовану злочинну групу", – зауважив Портнов. Такий процес урегульовано законодавчо, й відбувається він з дотриманням суворої таємниці.
До того ж, новий КПК передбачає, що особи, права котрих були обмежені рішенням суду, і навіть ті громадяни, які не знали про негласні слідчі дії, що проводилися стосовно них, мають бути повідомлені про таке обмеження їхніх конституційних прав прокурором або за його дорученням слідчим протягом 12 місяців.
"Новий КПК визнаний європейськими експертами одним із найпрогресивніших в Європі, – нагадав Андрій Портнов. — І хоча в європейських країнах деякі оперативно-розшукові заходи можуть здійснюватися і без рішення суду, в Україні всі негласні слідчі дії контролюються тільки судом".
Суспільство налякали міфи не тільки про паспорти й негласні слідчі дії, а й про захисників обвинувачених. Поширилася інформація про те, що їх начебто мають замінити інші адвокати. "Згідно з новим Кримінальним процесуальним кодексом, захисники – фахівці в галузі права, адвокати, родичі обвинувачених, підсудних – продовжують здійснювати свої функції без обмежень у часі, – заявив Портнов. – Ніхто не може і не має права замінити адвоката або нав’язати іншого". Проте він нагадав, що з початком функціонування Єдиного реєстру адвокатів України професійні захисники отримають нові повноваження. "КПК передбачає, що тільки професійний адвокат може захищати права людини. Це – пряма рекомендація Ради Європи".
Нагадаємо, що ч.2 ст.45 КПК, яка допускає до ведення захисту в кримінальному процесі ведення осіб, які мають право на заняття адвокатською діяльністю, вводиться в дію через рік після створення реєстру адвокатів. Тож чи не передчасна паніка?
