Мистецтвознавчі читання в музеї Олександра Осмьоркіна

Стало доброю традицією, що в кінці листопада в художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна проводяться «Мистецтвознавчі читання до дня народження О.О.Осмьоркіна».

Це унікальний просвітницький проект, головне завдання якого – спонукати студентів та викладачів вищих навчальних закладів мистецького та гуманітарного профілів, учнів та викладачів художніх шкіл до наукового дослідження та поглибленого вивчення творів образотворчого мистецтва, зокрема, звертаючи увагу на діяльності художників та архітекторів нашого степового краю, талановитих творців художніх надбань минулого і сучасного України, і звісно ж популяризацію творчості видатного художника і педагога Олександра Осмьоркіна та діяльності єлисаветградського зодчого Якова Паученка.



Зазначу, що за радянської доби довгий час мистецтвознавство не вважалося наукою, а за часів сталінського терору її носіїв всіляко переслідували, особливо в Україні. І лише з 1960-х років українське мистецтвознавство поступово почало відновлювати свої позиції. Хоча й досі приваблюючою в цій галузі залишається історична складова – всі, хто в нашій державі переймаються вивченням мистецтва, поступово рухаються до глибинного розуміння мистецьких процесів у сучасному світі. Саме на досягнення такої мети і розраховані музейні «Мистецтвознавчі читання до дня народження О.О.Осмьоркіна». В цьому році вони присвячені 155-річчю з дня народження архітектора Якова Паученка, і висвітлюють тему: «Архітектурний пейзаж в творчості художників-земляків».



Учасниками цьогорічних читань стали студенти кафедри мистецької освіти факультету педагогіки, психології та мистецтв Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка та відділення «Архітектура та містобудування» Кропивницького будівельного фахового коледжу, їх викладачі - кандидат мистецтвознавства Олена Кириченко та викладач спеціальних дисциплін архітектури Ганна Кузьменко, члени Національної Спілки архітекторів України Тетяна Пенязь та Ірина Кухаренко, завідувач відділу образотворчого мистецтва дитячої школи мистецтв Ольга Краснопольська. Сповнені творчого ентузіазму, вони щиро діляться своїми дослідженнями творчої спадщини художників-земляків – випускників та викладачів Вечірніх рисувальних класів Єлисаветградського земського реального училища, творчості сучасних українських митців - лауреатів обласних мистецьких премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна та в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка.



А музейні науковці – провідний науковий співробітник художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна заслужений художник України Андрій Надєждін і головний зберігач фондів музею музичної культури імені Кароля Шимановського Олена Классова в своїх наукових роботах, розроблених на основі документальних спогадів, критичних матеріалів різного часу, аналізі та дослідженні мистецьких творів, ґрунтовно демонструють впливи культурного життя нашого міста, його архітектурного розвитку на творчий вибір художника і педагога Олександра Осмьоркіна та формування його художньої мови, а також прояв творчих зв’язків та взаємовпливів мистецтв живопису та архітектури в мистецькій спадщині художника.

Загалом, в доповідях-презентаціях яскраво висвітлюється тема архітектурного пейзажу в творчості єлисаветградських живописців Олександра Осмьоркіна та Петра Покаржевського, відомого українського політика і художника Володимира Винниченка, сучасних кропивницьких митців - заслужених художників України Сергія Шаповалова та Анатолія Янєва, членів Національної Спілки художників України Андрія Хвороста, Олександра Демиденка, Валерія Давидова та архітектора за фахом Ірини Кухаренко, а також самобутнього художника члена Національної Спілки майстрів народного мистецтва України Андрія Ліпатова, в живописних доробках якого відображений історичний Єлисаветград. Цікавими є дослідження про пейзажні твори кіровоградських архітекторів Анатолія Губенка та Андрія Сидоренка, а також про історію побудови водяного млина в селі Луполове на Кіровоградщині, який є пам’яткою архітектури кінця 19 – початку 20 ст. На особливу увагу заслуговує доповідь кандидата мистецтвознавства Олени Кириченко «Архітектурний пейзаж як предмет вивчення у процесі створення художнього образу», розроблена на основі навчального досвіду кафедри мистецької освіти факультету педагогіки, психології та мистецтв ЦДПУ ім. В. Винниченка.

Доповіді студентів різняться за глибиною розкриття тем та якістю оцінки творчих здобутків художників. Але саме розмаїття підходів у висвітленні схожих мистецьких питань, збільшення проявів особистого бачення та оцінювання художніх творів дає надію, що у розвитку образотворчого мистецтва нашого міста є майбутнє, яке не можливе без якісної, наукової мистецтвознавчої критики, що гартується на таких форумах, як науково-просвітницький проєкт «Мистецтвознавчі читання до дня народження О.О.Осмьоркіна». І хоч захід проводився дистанційно, з усіма доповідями можна ознайомитися на музейному сайті в розділі «Вибрані події».

---