Микола КОРЕЦЬКИЙ: «ВСІ УМИСНІ ВБИВСТВА У КІРОВОГРАДІ РОЗКРИТО»

— Так, бо в показаннях дружини потерпілого було багато неточностей. Спочатку вона розповідала, що до них у будинок увірвалися двоє невідомих у масках і вбили її чоловіка. Потім дещо змінила свої показання. Але у ході розслідування ми знайшли неспростовані докази саме її вини і затримали за підозрою у скоєнні умисного вбивства. Зазначу, що злочин цей було вчинено на побутовому ґрунті. Замовленням тут і не пахне...

— Миколо Івановичу, десятого лютого на майданчику біля ліфта у будинку №122 корпус два на вулиці Героїв Сталінграда було знайдено закривавлене тіло продавця хлібного кіоску Тетяни Смірнової. Кого міліція підозрює у цьому вбивстві?

— Оперативним шляхом ми отримали інформацію про осіб, які спеціалізувалися на пограбуваннях та розбійних нападах у мікрорайоні Космонавтів. Почали їх відпрацьовувати. З'ясувалося, що вбивство на Героїв Сталінгарада — то їхніх рук справа, і вчинене воно було з метою пограбування. Цю злочинну групу, до складу якої входило троє чоловіків, ми затримали в районі Кущівки. Причому, один із зловмисників — неповнолітній, інший — раніше судимий. Тобто, компанія як на підбір. Ми встановили, що на рахунку затриманих чимало крадіжок та пограбувань саме в спальних районах міста. У групі в них був чіткий розподіл ролей, і своїх жертв вони довго вистежували. Так було і з Тетяною Смірновою. За нею та її напарницею (яка також працювала продавцем у тому ж хлібному кіоску) члени групи спостерігали упродовж кількох днів. Вибір їхній упав на Смірнову, оскільки напарниця поверталася додому багатолюдними вулицями і пограбувати її було не так уже й просто.

Того пізнього лютневого вечора, тільки-но Тетяна зачинила кіоск і пішла додому, як за нею вчепився хвіст. Спочатку зловмисники витримували дистанцію десять метрів, а в проході між будинками 122 корпус два і 122 корпус три напали на неї. Та потерпіла зуміла вирватися і втекти. Жінка бігла вулицею і волала: "Допоможіть!" Але ніхто з городян, хоча я впевнений, що її крик чули багато людей, на допомогу не прийшов. Грабіжники наздогнали свою жертву в під'їзді і почали штрикати її ножем (на тілі дев'ять ножових поранень, — авт.). Потім схопили сумку з грошима (там було лише кілька гривень) і втекли...

— Але ж на початку розслідування і міліція, і прокуратура заявляли, що це вбивство вчинене не з метою пограбування, бо сумка потерпілої, у якій лежала велика сума грошей (близько тисячі гривень), так і залишилася незачепленою.

У тому-то й справа, що в Тетяни Смірнової було дві сумки з грошима. Злочинці, вихопивши сумочку з кількома гривнями, не відали, що у їхньої жертви була ще й друга, зі значно більшою сумою грошей. У цьому й був їхній прорахунок. І саме цей факт спочатку й завів слідство трохи в оману. Але ж ідеальних злочинів ніколи не буває. Завжди знаходяться якісь сліди.

— Напевно, були вони і в справі охоронця Кіровоградської обласної філармонії Миколи Швайка, якого було вбито у ніч із сімнадцятого на вісімнадцяте лютого?

— Звичайно, були. Але оскільки вбивство сталося напередодні концерту Філіпа Кіркорова, дехто припускав, що злочинців цікавив зібраний гонорар. Але це не так: злодії прийшли туди пограбувати філармонійний бар. За підозрою у скоєнні вбивства ми затримали двох чоловіків: іншого охоронця філармонії та його друга. Останній, до речі, неодноразово потрапляв у поле зору міліції. Він уже був раніше судимий за вчинення 25 епізодів крадіжок. У ніч убивства в двері філармонії постукав напарник (інший охоронець), і Микола Швайко йому відчинив, не запідозривши нічого лихого. Оскільки свідок їм був не потрібен, зловмисники вирішили його прибрати. Вбили обухом сокири. З каси взяли тисячу гривень та ще на сімсот гривень товарів (горілку, шоколад, ковбасу). Ось такою виявилася ціна людського життя.

— Дякую за розповідь, Миколо Івановичу.

— Обіцяю, що подробиці про обставини скоєння умисних вбивств я обов'язково розповім читачам "Вечірньої газети" після закінчення слідства.

Людмила ЗАЙЦЕВА