У теплу пору року під час відпочинку на природі збільшується можливість зустрічі з отруйною змією. Щороку в Україні люди стають жертвами укусів отруйних змій.
Укус змії може мати серйозні наслідки, оскільки отрута швидко вражає життєво важливі системи організму людини – серцево-судинну, кровотворну, нервову. У потерпілого вже через півгодини проявляються загальні ознаки отруєння: слабкість, головний біль, блювота, задишка, запаморочення, з'являється набряклість тканин, запалення лімфатичних вузлів. Температура тіла хворого підвищується. Пульс стає частішим, але слабким, а кров'яний тиск знижується.
У разі укусу невідомої змії не варто піддаватися панічним настроям. Уважно огляньте місце укусу. Якщо вкусила гадюка, то на тілі мають залишитись сліди двох отруйних зубі (рідше одного) – кровоточиві ранки, які віддалені одна від одної на 1–1,5 см. Укуси великих, але не шкідливих полозів мають інший вигляд: на шкірі помітна дуга із багатьох дрібних подряпин.
З отруйних змій в Україні мешкають лише гадюки. Із п’яти видів гадюк повсюдно в Україні трапляється лише гадюка звичайна. Існує декілька міфів стосовно отруйних гадюк. Міф перший: гадюки – смертельно отруйні змії.
Отрута гадюк має білкову природу, за своєю структурою та дією її прирівнюють до отрути гримучих змій, яка руйнує кров’яні тільця. Проте укус гадюки є несмертельним і тільки в надзвичайних випадках може призвести до летального наслідку. Це пов’язано з тим, що кількість отрути, яку змія впорскує у жертву, є мізерною, а її виробництво – енергозатратним процесом, тому гадюка завжди економить отруту.
Міф другий: агресивність гадюки. Насправді гадюки полохливі та вразливі створіння, які за найменшої нагоди намагаються втекти або перечекати присутність людини або тварини. Тільки у випадку навмисної провокації або якщо людина випадково наступила на плазуна він застосовує отруту.
Міф третій: у разі укусу гадюки з рани ротом можна відсмоктати 30–50 % отрути. В Інтернеті є безліч сайтів з інструкцією про надання першої допомоги при укусі, але більшість із них містять неправильну інформацію. У них ідеться про те, що отруту необхідно відсмоктати, а вище місця укусу накласти джгут. Насправді така допомога не діє, а шкодить. Зважаючи на довжину зубів гадюки та еластичність тканин людини, отрута знаходиться на значній глибині. Тому відсмоктування отрути не дає позитивного результату.
Міф четвертий: накладання джгута сповільнює розповсюдження отрути в організмі. Це одна із давніших практик при укусі змії, але насправді вона має зворотній ефект – викликає локальний некроз тканин і навіть ґанґрену. Отрута поширюється не кровоносними судинами, а по лімфатичній системі, яка проходить глибоко в тканинах. А джут перетискає вени, які розташовані під шкірою. Це призводить до набряку, падіння артеріального тиску, непритомності.
Міф п’ятий: припікання та розрізання місця укусу гадюки. Таку процедуру робити не можна, оскільки вона є небезпечною для постраждалого. Розрізання і припікання викликають біль, кровотечу і шоковий стан у постраждалого. Крім того, операція в польових умовах загрожує інфекцією й іншими ускладненнями. Сам організм реагує гарячкою на білок, що є отрутою, таким чином знешкоджуючи її.
Як діяти при укусі?
Якщо гадюка все ж укусила, то перш за все не потрібно панікувати. Слід пам’ятати, що людський організм здатен перебороти дію отрути змій, що живуть в Україні, хоча це й триватиме кілька днів і супроводжуватиметься гарячкою і пропасницею. Людям, чутливим до алергічних подразників, необхідно прийняти антигістамінні препарати (супрастин, тавегіл тощо).
Ушкоджену кінцівку слід продезінфікувати (йодом, одеколоном, горілкою тощо), знерухоміти, наклавши шину з підручних матеріалів (не тугу пов’язку) на найближчі до місця укусу суглоби. Вжити заходів для екстреного транспортування потерпілого в медичну установу. Під час транспортування на місце укусу рекомендовано класти холод, давати якомога більшу кількість рідини, щоб зменшити концентрацію отрути в організмі та сприяти її виділенню із сечею.
Найпростіші запобіжні заходи, які допоможуть уникнути укусів гадюки:
- у «зміїній» місцевості (у заболочених місцях, біля зарослих озер і ставків, у чагарниках) носіть щільне високе взуття та штани;
- не торкайтесь руками старих пеньків, копиць сіна, стовбурів дерев, кам'яних руїн;
- збираючи гриби або ягоди, використовуйте палицю, щоб відгортати високу траву чи чагарники;
- переміщуючись степом у нічну годину, використовуйте ліхтарик, не робіть привалів чи ночівель біля колоній мишей полівок;
- не намагайтесь взяти невідому змію в руки, близько фотографувати її;
- у поході треба мати в аптечці протизміїну вакцину та антигістамінні препарати.
НМЦ ЦЗ та БЖД Кіровоградської області
