Як уже розповідала "ВГ", за останні два роки місцева влада доклала чимало зусиль для того, аби відновити роботу ліфтів у більшості кіровоградських багатоповерхівок. І це їй вдалося – якщо 2007 року в обласному центрі не працювало 280 ліфтів, то ще донедавна їх уже було не більше десятка. Однак ситуація змінилася кілька місяців тому. Як стало відомо на нараді, на сьогодні зупинено 78 ліфтів, які знаходяться у жеківських будинках, кооперативних та будинках, де створено ОСББ. Більшість із них відключено у зв’язку з тим, що вони вже відпрацювали належні 25 років (до кінця року таких підйомників набереться ще три десятки). Для того, аби їх знову запустити, спочатку необхідно провести експертизу ліфтів, а потім усунути несправності, виявлені за її результатами. Обстеження одного ліфта коштує три з половиною тисячі гривень. Якщо ж під час огляду підйомника з’ясується необхідність його ремонту, то це вже буде більша сума грошей. Найцікавіше те, що в міському бюджеті кошти на обстеження й ремонти ліфтів передбачені, однак їх надходження до виконавців експертизи та ремонтних робіт ускладнюється через те, що їх не пропускає Управління державного казначейства в місті Кіровограді. Ще з березня у казначействі "зависло" 20 тисяч гривень, яких би вистачило на експертизу п’яти ліфтів. Спочатку казначейство мотивувало це необхідністю погашення кредиторської заборгованості. Коли це було зроблено, висловило зауваження до договорів, оформлених між замовниками та виконавцями послуг, а згодом знайшло ще одну причину.
Як пояснив під час наради Володимир Стецюк, відповідно до змін, внесених у законодавство, для того, щоби за бюджетні кошти отримати послуги на суму більше 100 тисяч гривень чи виконати роботи на суму більше 300 тисяч гривень, віднині необхідно проводити тендер. У зв’язку з цим казначейство вимагає або провести тендер, або включити експерзизу в статтю капітального ремонту. Проте міська влада із цими пропозиціями не погоджується. Як зазначали присутні, включення експертизи ліфтів у статтю капітального ремонту суперечить законодавству, оскільки ремонти та експертизу виконують різні організації. Водночас і для проведення тендерів влада не бачить підстав. Як пояснила Надія Швець, у законі немає чіткого розділення понять "надання послуг" та "виконання робіт". У випадку з експертизою ліфтів, яка обходиться менш ніж у 300 тисяч, її можна вважати послугою, тож, тендер не потрібен. Тим більше це було б логічним, оскільки, за словами Віктора Кухаренка, в Кіровоградській області є лише одна установа, до речі, державна, яка має ліцензію на проведення експертизи. Урешті-решт, тендер – процедура довготривала, і якщо його проводити, то ліфти вдасться запустити лише під кінець року.
– Мені незрозуміла позиція казначейства в цій ситуації, – зазначив Володимир Пузаков. – Ми стільки зробили для того, аби привести до ладу ліфтове господарство, протягом двох років майже повністю розв’язали цю проблему, а тепер наші зусилля зводяться нанівець через неузгодженості в законодавстві та штучні перепони. Парадокс у тому, що кошти на експертизу та ремонт у міському бюджеті закладено. І ніхто їх не збираєтсься покласти собі в кишеню! Використання їх – абсолютно прозоре, з міського бюджету їх перераховуватимуть державній установі, усе це контролюватимуть КРУ, прокуратура тощо. Ми хочемо зробити для кіровоградців добру справу, але нам цього не дають. А дехто ще й веде свої політичні ігри, звинувачуючи у всьому міську владу, яка насправді не винна в тому, що ліфти зупинилися. Необхідно спільно негайно шукати шляхи розв’язання проблеми, адже жителі міста страждати не повинні.
У цьому висловив упевненість і Віктор Кухаренко, який наголосив на тому, що інтереси громади повинні бути на першому місці. Кіровоградців, серед яких немало інвалідів і людей похилого віку, не надто хвилюють хитромудрі правові і фінансові процедури, застосувані при переказі коштів, вони хочуть користуватися ліфтами і мають повне на це право.
Юрій ЛІСНИЧЕНКО
