Наприкінці серпня п’ять років тому сталась трагічна подія, яка забрала одномоментно найбільше життів у нинішній російсько-українській війні – 366 вбитими і 19 пропалих безвісти. Цього року 29 серпня Україна вперше на державному рівні вшанувала пам’ять своїх захисників, які загинули під Іловайськом.
У Кропивницькому з ініціативи волонтерської організації «Серця матерів», зокрема Інни Колпак, це вшанування проходило потужно й урочисто і залишило хвилюючий слід у серцях усіх, хто був до нього причетний.
Багатолюдна хода від центрального майдану імені Героїв Небесної сотні до Фортечних валів. У ній взяли участь військові, родини загиблих військовослужбовців і тих, які у строю, волонтери, громадські активісти, небайдужі кропивничани. Неочікувано, бо ж захід не готувався заздалегідь, прийшла не одна тисяча людей, і абсолютна більшість з них (це підтверджувала піднесена атмосфера у лавах учасників ходи) – за покликом серця і сумління. Військова техніка, прапори, портрети загиблих, море квітів…
Правдива розповідь ведучих Юрія Митрофаненка та Ольги Кирилюк про ті трагічні події, коли в облудному «зеленому» коридорі було підступно розстріляно наших воїнів, вірші у виконанні учнів гімназії імені Тараса Шевченка, панахида та зворушлива промова єпископа Кропивницького і Голованівського православної церкви України Марка. Квіти, спогади, сльози на алеї Героїв…
В Україні того дня вийшов у прокат фільм «Іловайськ-2014. Батальйон «Донбас». Його прем’єра відбулася і в нашому кінотеатрі «Портал» та стала своєрідним продовженням урочистого заходу.
Цей фільм було знято за приватні кошти і фактично з ініціативи одного з лідерів батальйону «Донбас» Тараса Костанчука, який став його генеральним продюсером. Він і зіграв у ньому одну з головних ролей – самого себе. Дистриб’ютор – фірма B&H; заявила, що стрічку покажуть у 190 кінотеатрах України, є домовленості про прокат у Чехії, Польщі, Південній Кореї і Японії. Цей фільм став дебютом для режисера Івана Тимченка у повнометражному кіно. А оператор Олександр Земляний – уже відомий своїми роботами у стрічках «Позивний «Бандерас» та «Гніздо горлиці».
Герої фільму – реальні бійці «Донбасу» – Бішут, Шульц, Франко (Марк Паславський), Карат, Скіф… Один з тих, хто вийшов з Іловайського котла, – наш земляк Євген Тельнов (Усач), ім‘ям якого названо вулицю в Кропивницькому. Він вийшов з 12 побратимами, знищивши чотири одиниці ворожої техніки! У масових сценах знімалися й інші бійці добровольчих батальйонів. Саме вони надали бойову техніку для зйомок, бо керівництво Збройних сил України відмовилось це зробити. Фільм «Іловайськ-2014» вважається наймасштабнішим за розмахом батальних сцен про нинішню війну. По суті, це – бойовик з напруженим сюжетом і карколомними сценами, але фактично мова йде про реальні події. Хоча автори (сценарист – Михайло Бриних) застерігають: безумовної точності немає, але й не варто говорити про вигадку, швидше – про узагальнення.
Бойовик цей знято за скромні кошти – трохи більше мільйона євро, що їх надали благодійники.
Події «зеленого» коридору знімали на полігоні батальйону «Азов» під Маріуполем, інші сцени (околиці Донецька) – у селі Липняжці Добровеличківського району, де є покинуті багатоповерхівки та руїни колишнього цукрозаводу. Там був простір для каскадерів та піротехніків.
Матеріалу знято більше, ніж увійшло у фільм, тож, можливо, телевізійних глядачів чекатиме однойменний серіал.
По завершенні стрічки на екрані з’являються фото загиблих. Зал зустрічає їх стоячи. У багатьох на очах сльози. Іловайськ ще не просто болить – кровоточить…
Світлана ОРЕЛ
