І лікар, і психолог, і майстриня

Щороку у третю неділю червня медичні працівники України відзначають своє професійне свято. Минулого вівторка у міській раді очільник Кіровограда та інші посадовці привітали медпрацівників з прийдешнім святом.

Серед запрошених на урочистості була й лікар-стоматолог дитячий вищої категорії, завідувач лікувального відділення Олена Мар’єва з дитячої стоматологічної поліклініки. Олена Іванівна хоча й не корінна кіровоградка, проте мешкає в нашому місті вже доволі довго – з 1994 року. А народилася й виросла вона в селі Михайлівці Кам’янського району Черкаської області. Стати лікарем їй, як то кажуть, на роду було написано, адже її мати працювала медсестрою, батько – ветеринаром, усі її двоюрідні сестри – також медичні працівники. От лише вагалася дівчина щодо того, який саме медичний напрямок обрати своїм майбутнім фахом. І врешті-решт на сімейній раді було вирішено, що вчитиметься вона на стоматолога, адже результатів його роботи не доводиться довго очікувати.

– На стоматологічний факультет Львівського медичного інституту (тепер – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького) я вступила 1987 року, закінчила навчання 1992-го, – розповідає Олена Мар’єва. – Рік відпрацювала в інтернатурі у Смілій Черкаської області, і ще рік – у Лузанівській дільничній лікарні Кам’янського району. А потім вийшла заміж і переїхала з чоловіком до Кіровограда – його рідного міста…

У нас молодому спеціалістові запропонували працювати в дитячій стоматологічній поліклініці, на що вона радо погодилася, бо любить дітей. Вдячні усмішки маленьких і юних пацієнтів для неї – найвища нагорода за працю. Як і вдячність їхніх батьків за якісне лікування й уважне ставлення до дітей.

– У нашій роботі потрібно бути не лише лікарем, а й психологом і, можливо, десь і вихователем, і мамою, – продовжує Олена Іванівна. – Застосовую в роботі з маленькими пацієнтами свої професійні секрети, щоб заспокоїти їх, а також їхніх мам. І тоді лікування є таким, яким і має бути. А вгамовую їхнє хвилювання насамперед хорошим словом, привітністю.

Спокійних дітей усіх не можна запам’ятати, а от "злісних хуліганів" забути вже не вдасться. Але й вони звикають до того, що в кабінеті у стоматолога їм дарують здоров’я, позбавлення від болю. Тому виходять вони після лікування з усмішкою на вустах. А загалом діти різні, є й такі, що не хочуть заходити, сідати у крісло. А коли зайшли – плачуть, треба вміти їх заспокоїти, аби вони не боялися.

Скористаюся з нагоди і вкотре нагадаю, що хворобу значно легше попередити, ніж лікувати. Тому раз на півроку, тобто двічі на рік, батьки повинні приводити дітей на контрольний огляд до стоматолога. Якщо дитина перебуває на диспансерному обліку, то має частіше з’являтися в поліклініці. Профілактичні огляди і вчасне лікування позбавлять дітей від зубного болю й у подальшому від проблем зі здоров’ям.

Слід сказати, що сімейна традиція обирати професію медика не обірвалася на Олені Іванівні: її син Віталій навчається на лікувальному факультеті Дніпропетровської медичної академії МОЗ України, у майбутньому хоче стати лікарем-анестезіологом. І хоча жінка каже, що вона не впливала на синів вибір майбутньої професії, однак, певно, материн та інших рідних приклад усе ж зіграв у цьому значну роль.

Робота лікарів є однією з найвиснажливіших, тому вони потребують тривалого відпочинку для відновлення – і фізичного, і психічного. Багатьом з них у цьому допомагає улюблене заняття поза роботою. Є таке й у Олени Іванівни – вишивка бісером.

– Коли приходиш після важкого робочого дня, то хочеться, щоб тебе пожаліли, навіть поплакати. Але щоб цього не робити, я свої нерви заспокоюю іншим способом, – ділиться досвідом жінка. – Вишиваю бісером великі картини. До вишивання мене привчила мама, я вишивала хрестиком і у школі, коли ходила в гурток вишивання, і в інституті. Починала з маленьких картин, ікон. Зараз теж так вишиваю, але все ж частіше бісером. А вподобала це мистецтво доволі випадково: будучи одного разу в Києві на нараді, зайшла не в ті двері й побачила виставку робіт київського дизайнера Олександри Токаревої, яка розробляє унікальні схеми для вишивки бісером. Коли оглянула готові роботи, не втрималася й купила собі перший набір для вишивки бісером "Березовий гай". З того часу ось уже п’ятий рік вишиваю за схемами названого дизайнера. Раз на півроку роботи майстрів, які працюють за її схемами, вона збирає на конкурси. Я вже двічі ставала бронзовим лауреатом міжнародного конкурсу, започаткованого Олександрою Токаревою…

Ось такою творчою людиною є лікар-стоматолог дитячий Олена Мар’єва, як і багато її колег-медиків, творчі роботи яких (вишиті картини, світлини, рушники, панно тощо) було виставлено на загальний огляд у міській раді біля приміщення, де відбулася зустріч керівництва міської ради з лікарями напередодні їхнього професійного свята. "Вечірня газета" вітає всіх кіровоградських працівників сфери охорони здоров’я з прийдешнім Днем медичного працівника і зичить їм щастя, здоров’я і сповнення всіх їхніх мрій та професійних і творчих прагнень.

Юрій ЛІСНИЧЕНКО
Фото Олега ШРАМКА

Читайте також