КВАРТАЛЬНИМ КОМІТЕТАМ – ПОВНОВАЖЕННЯ ТА ФІНАНСУВАННЯ

Свої пропозиції він виклав у розмові з кореспондентом "Вечірньої газети".

– Існуюча система місцевого самоврядування потребує докорінних змін та більш активної участі місцевої громади у вирішенні першочергових проблем того чи іншого населеного пункту, – зазначив Геннадій Вадимович. – Натомість члени територіальної громади не мають фактичного впливу на прийняття рішень щодо поліпшення умов проживання, благоустрою міста тощо. Люди повинні впливати на механізми розв’язання проблем території, на органи місцевого самоврядування та викорінювати застосування адміністра- тивного ресурсу. І цю проблему я хочу розглянути на прикладі розбудови такого інституту, як первинний орган самоорганізації населення – квартальні комітети. Це, по суті, єдиний орган влади, до якого звертаються мешканці приватного сектора. З чого починає мешканець приватного сектора, коли в нього виникає та чи інша проблема? Зрозуміло, йде до квартального. Чи то потрібно отримати якусь довідку, чи то спиляти дерево, засипати ямку на дорозі, причепити ліхтар... Однак голови квартальних комітетів не мають майже ніяких поноважень та фінансових ресурсів, через що змушені звертатися до районних у місті рад, до міського голови та депутатів міської ради. При цьому вони ще й працюють на громадських засадах.

Тут можна провести певні паралелі. Наприклад, мешканці багатоповерхівок з усіма своїми проблемами йдуть до КРЕПів та ЖЕКів. Ці комунальні підприємства мають певний фінансовий ресурс і здатні не просто надавати комунальні послуги, а й розв’язувати якісь проблеми. У приватному секторі комунальних проблем не менше, і квартальні комітети за наявності певних коштів та повноважень здатні їх розв’язати.

Подібний досвід є в інших містах. Так, у Миколаєві квартальні комітети прирівняні до комунальних служб. У них є певний штат працівників, які отримують заробітну плату. Чому б не перейняти такий досвід і нашій місцевій владі? Можливо, це будуть не квартальні комітети у звичному розумінні, а певні територіальні об’єднання, які матимуть ряд повноважень, фінансуватимуться з міського бюджету і виконуватимуть доведені завдання.

Ми маємо децентралізувати вирішення актуальних для населення проблем. Щоб мешканець приватного сектора не оббивав пороги, не вистоював у чергах на прийом до того чи іншого посадовця, а мав адресу, куди потрібно в першу чергу звертатись. І якщо вже ця проблема не підйомна для квартального комітету, то, звичайно, задіюються міські служби. При цьому громадськість якнайкраще проконтролює і якість виконання робіт, і витрати бюджетних коштів.

Для реалізації запропонованих новацій, зрозуміло, потрібне громадське обговорення. Люди повинні висловитись, чи потрібна їм структура на кшталт квартальних комітетів, але з певними повноваженнями та коштами. Переконаний, мешканці приватного сектора будуть обома руками "за". А з міського голови, виконавчих органів міської ради буде знята маса дріб’язкових проблем, на вирішення яких зараз витрачається чимало часу, зусиль та енергії.

Оксана ВЕРСТЮК

Читайте також