Відповідно до Програми паспортизації нерухомих пам’яток культурної спадщини міста Кропивницького на 2018 – 2020 роки, за 2018 рік відділ з охорони культурної спадщини управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького завершив інвентаризацію усіх наявних пам’яток культурної спадщини обласного центру, яка налічує понад 650 об’єктів.
Інвентаризація передбачала піший обхід спеціалістами відділу всіх об’єктів культурної спадщини, їх фотофіксацію та звірку колишніх і фактичних адрес, форми власності, власників, балансоутримувачів та користувачів об’єктів культурної спадщини.
– На реалізацію вищевказаної програми в 2018 році було передбачено бюджетні кошти у розмірі 500 тисяч гривень, з них 400 тисяч гривень - на виготовлення облікової документації, – зазначив начальник управління містобудування та архітектури Вадим Мездрін. – Облікових документів виготовлено на 19 об’єктів культурної спадщини, зокрема, на пам’ятку містобудування національного значення “Земляні укріплення Єлисаветинської фортеці”.
Міським бюджетом на 2019 рік у програмі передбачено 1 млн. 780 тис. грн, з них на виготовлення облікової документації – 400 тис. грн. Статтею 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що усі власники пам’яток, щойно виявлених об’єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи), не залежно від форм власності на ці об’єкти зобов’язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. При цьому відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов’язків, що випливають із вищевказаного закону.
Станом на 1 квітня .2019 року з власниками, балансоутримувачами, користувачами об’єктів культурної спадщини укладено тільки 55 охоронних договорів, що свідчить про нерозуміння балансоутримувачами відповідальності за порушення пам’яткоохоронного законодавства.
– Виконавчий комітет міської ради ухвалив рішення про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, – повідомила начальник відділу з охорони культурної спадщини Надія Лісняк. – Це дає можливість органу охорони культурної спадщини застосовувати штрафні санкції до власників, користувачів, балансоутримувачів, орендарів, суборендарів тощо об’єктів, пам’яток культурної спадщини або уповноважених ними органів на території Кропивницького.
За словами Надії Лісняк, фінансові санкції можуть застосовуватись до фізичних і юридичних осіб за такі дії:
• за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам’ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, – від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• за недоторимання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам’яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації – від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• за неподання, несвоєчасне подання або подання явно недостовірної інформації про виявлені у процесі земляних, будівельних, шляхових, меліоративних та будь-яких інших робіт об’єкти культурної спадщини – від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• за ухиляння власника пам’ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам’ятки – від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
До фізичної особи, яка є власником або уповноваженим ними органом чи замовником робіт, застосовуються фінансові санкції згідно зі статтею 92 Кодексу України про адміністративні правопорушення за:
• ухиляння від підписання охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини;
• порушення режиму використання пам’ятки культурної спадщини;
• порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території; проведення ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам’ятці культурної спадщини, зміна призначення пам’ятки культурної спадщини, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини;
• ухиляння від передачі в установленому порядку знайдених під час археологічних розвідок, розкопок рухомих предметів, пов’язаних з нерухомими об’єктами культурної спадщини, на постійне зберігання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберігаються музейні предмети і музейні колекції, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Фото Олександра ШУЛЕШКА
