Цілком логічно, що роль головного річища розмови Петро Миколайович надав темі виборів президента та подій у політикумі після них. Абстрагувавшись від сентенцій, якими користувався головний комуніст України і мова про які піде нижче, можна абсолютно точно зауважити, що очолювана ним політична структура весь свій потенціал орієнтувала на пошук лише одного — формули проходження виборчого відсотка наступного року. Власне, інакше й не може бути, адже вибори-2004 підтвердили найгірші прогнози на перспективи КПУ як парламентської (зрештою — і взагалі політичної) сили: Петро Симоненко не набрав і п'яти відсотків як претендент на посаду глави держави. І питання, як на мене, зовсім не у тотальній змові проти комуністів, як це намагаються представити останні. Далася взнаки, перш за все, невизначеність позиції комуністів з багатьох принципових питань останніх п'яти років, а надто — останніх півроку. Особливо це проявилось на тлі принциповості інших представників лівої ідеології — СПУ, завдяки якій їй і вдалося перехопити лідерство у відповідному спектрі політичного сьогодення України. І зовсім не випадковістю є візит голови КПУ саме на Кіровоградщину, адже наш регіон разом із кількома областями донедавна становив чи не головний форпост, який недаремно політологи охрестили червоним поясом. Отож, відштовхуючись від тону і, зокрема, фраз, якими послуговувався Петро Симоненко у розмові з кіровоградськими журналістами, цілком слушно припустити, що ідеологи КПУ вже визначилися з ідеологією та слоганами майбутньої передвиборчої кампанії. Щоправда, чогось нового у них відшукати не дуже просто, але з огляду на те, що комуністи лише себе вважають справжньою опозицією, усе має вигляд доволі логічний. Бо послідовні — стверджують вони. Питання лише — у чому послідовні?..
На думку голови КПУ, сьогодні в Україні існує цілих три уряди, очолювані Юлією Тимошенко, Петром Порошенком та Олександром Зінченком. "І нова-стара влада, — зауважив Петро Миколайович, — проводить політику Кучми". Але він не дуже конкретизував, у чому це проявляється. Можливо, він мав на увазі те, що новий уряд (він не уточнив, який із трьох) зменшив митні збори, проводить політику знищення малого і середнього бізнесу. Щоправда, він знову не конкретизував, у чому це полягає... натомість пан Симоненко категорично заявив, що "народ черговий раз обдурений і його надії та сподівання не справдяться ніколи...". То що у цій ситуації робитимуть комуністи? Ліва ідея жива і буде жити, впевнені вони. Тож відстоюватимуть свої та народні інтереси й надалі, працюючи на місцях, у парламенті та під час передвиборчої кампанії. Але Петро Симоненко вже сьогодні упевнений, що пройти до Верховної Ради буде дуже непросто. "Вже зараз існує домовленість між представниками теперішньої влади, — сказав він кіровоградським журналістам, — про розподіл відсотків представництва у парламенті під час виборів-2006 між політичними силами, що підтримують нинішню владу".
Не проминув нагоди головний комуніст країни порушити тему фальсифікації на виборах. Він, виявляється, переконаний у тому, що вони були як з боку Ющенка, так і Януковича. "А на Західній Україні взагалі було два списки виборців, що і спричинило 99-відсоткову явку виборців у цьому регіоні", — заявив лідер КПУ. Про східні області він, чомусь, забув згадати. Відповідаючи ж на запитання про те, чому комуністи не проявили своєї принциповості у подіях на сотому виборчому окрузі, він не дав чіткої відповіді; лише натякнув на те, що це була не їхня гра, оскільки виступати на підтримку когось із двох головних претендентів — означало б грати на користь певного олігархічного клану.
Зрозуміло, що під олігархами він розуміє Ющенка і Януковича. Що ж стосується побратимів із лівого табору — СПУ і ПСПУ — то керівник компартії вважає, що вони "вмонтовані" у ці ж клани: перша — у помаранчевий, друга — у синьо-білий. Причому, він знову детальніше зупинився на розвінчуванні тих, хто підтримав помаранчеву революцію. Зокрема він поділився інформацією, за якою СПУ разом із громадською кампанією "Пора" готують десант для експорту революції в Білорусь.
Оскільки ці ліві сили "вмонтовані", то цілком логічно, що комуністи залишаються єдиною справжньою опозицією в країні. Підтвердженням цієї думки Петро Симоненко вважає вже хоча б той факт, що навіть американська журналістка із "Лос-Анджелес Таймс" у розмові з ним визнала справжню опозиційність КПУ...
Ігор КРУШЕНИЦЬКИЙ
