– Вірменське товариство "Тарон" було зареєстроване ще у 1997 році, – зазначив Овік Гюлабович. – Але працювати ми почали ще на початку 90-х років, коли у складний період становлення незалежної української держави виникали питання щодо об’єднання та розвитку національних меншин, які обрали своєю другою батьківщиною Україну, а їхні представники вирішили тут оселитись та отримати громадянство. Це були різні питання – від юридичних до побутових. Тому-то і вирішили вірмени гуртуватись, щоб мати можливість не просто адаптуватись до нових умов проживання, а й зберегти власну національну ідентичність, тримати зв’язок зі своєю етнічною батьківщиною. Наше товариство має на меті не лише надавати нашим співвітчизникам різнопланову допомогу, а й берегти та плекати культурне надбання вірменського народу. Наші діти повинні знати про свою національну приналежність, традиції та звички вірмен, яких доля розкидала по всьому світу. Тому ми, дорослі, приділяємо багато уваги тому, щоб наші діти не забували рідної мови, знали її досконало не залежно від того, де вони народились та живуть.
Задля цього була створена недільна вірменська школа, куди приходять діти різного віку разом із своїми батьками. Діти займаються у трьох групах – старшій, середній та молодшій, вчителі, працюючи на громадських засадах, розповідають про багатюще культурне надбання нашого народу, викладають їм вірменську мову та літературу. Саме завдяки існуванню такої недільної школи у вірмен є можливість спілкування із своїми земляками, вони організовують та проводять національні свята тощо.
Окрім того, ми створили молодіжну організацію "Союз молодих вірмен Кіровограда", де молодь гуртується не лише за національною ознакою. Молоде покоління швидше асимілюється в інших національних культурах, але при цьому не бажає забувати про своє етнічне коріння. До молодіжної організації приходять не тільки вірмени. Там багато українців та росіян, які не просто цікавляться нашою культурою, а й мають численних друзів серед вірмен або взяли шлюб з ними. Молодь часто проводить різноманітні культурні вечори, дискотеки, для більш допитливих організовані мовні та літературні гуртки, всі бажаючі мають можливість навчитись вірменській національній кухні.
Гуртуючись навколо своїх національних звичаїв і традицій, вірменська громада не раз порушувала питання про створення у Кіровограді власної церкви. Хоч вірмени сповідують православну віру, але мають і певні відмінності. Мої земляки у переважній більшості – люди віруючі, відвідують українські православні храми, але при цьому не полишали надії колись прийти до власної церкви й вклонитися своїм святим, послухати богослужіння на рідній мові.
І ось нарешті спорудження вірменської православної церкви зрушило з мертвої точки, міський голова Володимир Пузаков пішов нам назустріч, а депутати міської ради дали згоду на відведення під неї земельної ділянки на вулиці Кірова, неподалік хлібозаводу. Зараз необхідно пройти усі належні землевпорядні процедури, отримати екологічні експертизи та дозволи, а згодом розробити проектну документацію та приступити до спорудження храму і впорядкування прилеглої території.
Хочу зазначити, що вірмени в Україні проживають давно, історія співіснування наших народів налічує багато століть. Протягом усього цього часу вірмени завжди прагнули побудувати свої церкви. Такі храми діють у Львові, Кам’янці-Подільському, в Криму. Ці споруди стали справжнім архітектурним надбанням, увійшли до скарбниці національних пам’яток як українського, так і вірменського народів.
В Україні діє єпархія Вірменської православної церкви. Вона об’єднує усіх православних вірмен, здійснює керівництво усіма вірменським православними громадами, готує настоятелів церков. Найближча до Кіровограда діюча парафія – в Черкасах, будується там і храм. Варто зазначити, що вірменські церкви вже є у багатьох обласних центрах України, нарешті така культова споруда з’явиться і в Кіровограді.
Канони вірменської віри трохи відмінні від українського православ’я. Це обумовлюватиме зовнішній архітектурний вигляд та внутрішнє убранство нашого храму. Хочемо для його оздоблення використати будівельний камінь туф, як зазвичай роблять у Вірменії при спорудженні церков. Цей матеріал часто застосовується і в Україні, деякі споруди оздоблені ним у Кіровограді та області.
Близько п’яти тисяч вірмен проживає на Кіровоградщині, будівництво православного храму має для них особливе значення. Всі вони зможуть приїхати до обласного центру на недільні богослужіння, отримати благословення на добрі справи та подальшу розбудову нашої спільної батьківщини – України, але при цьому не забуватимуть тієї землі та віри, які дали початок вірменському народові.
Оксана ВЕРСТЮК, Олег ШРАМКО (фото)
