«Енеїда» – один з перших творів, написаних сучасною українською мовою. У її автора Івана Котляревського цього року солідний ювілей – 250-річчя з дня народження. Але у нашому краї, де Іван Петрович розпочинав свою військову службу, і саме його «Наталкою Полтавкою» заявив про своє народження український професійний реалістичний театр, він пройшов якось непоміченим.
Зате Національний художній музей, який очолює наша землячка Юлія Литвиненко, підготував унікальну виставку, експоновану протягом нинішньої осені, де була максимально візуалізована поема «Енеїда». Її презентацію провела в обласному художньому музеї одна з лідерок краєзнавчого руху Лариса Гайда.
У підготовці виставки взяли участь 11 музейних зкаладів, було представлено 200 оригінальних експонатів. У сукупності на різних заходах виставка зібрала 20 тисяч відвідувачів. Як це вдалося? Як можна поему візуалізувати настільки цікаво, різноманітно і зримо? Перш за все, відвідувачі потрапляли в кафе «Еней», де подавали страви, згадувані в поемі. Запашне сіно, фрукти, відповідне вбрання офіціантів доповнювали атмосферу. До речі, при Спілці письменників у Києві довгий час працювало кафе з такою ж назвою, оформлене одним із найзнаменитіших ілюстраторів поеми Анатолієм Базилевичем, на жаль, сьогодні воно не діє.
Скульптура, кераміка, картини (ілюстрували поему у різний час Георгій Нарбут, Борис Ердман, Іван Падалка, Микола Бутович, Іван Їжакевич, Олександр Довгаль, Мирон Левицький), музика (рок-гурт «Еней»), опера (перша постановка Миколи Лисенка у театрі Миколи Садовського, у 50-х – Київська опера, Енея співав Дмитро Гнатюк), театральні спектаклі (Еней-Хостікоєв у Київському театрі імені Франка, «Енеїда» у постановці Романа Держипільського була у програмі і нашого Кропфесту), мультфільми.
Випущено також у чудовому поліграфічному виконанні каталог виставки – «Проєкт «Енеїда»: візуальна історія легендарної поеми».
Тільки короткий перелік засобів, такого незвичайного підходу до організації виставки вражають. Пані Лариса наголосила, що й наші музеї могли б долучитися до створення подібних мистецьких подій. Наприклад, героєм такої незвичайної виставки міг би стати Юрій Яновський. Не кажучи вже про театральних корифеїв, діячів музичного мистецтва, адже, як зазначив куратор виставки, присвяченої поемі «Енеїда», Павло Гудимов, наша культурна спадщина – це наша нафта. Треба тільки уміти нею скористатися.
– Я вважаю, що нашим музеям цілком під силу реалізовувати подібні виставки, – ділиться враженням заступник директора обласного художнього музею Ганна Осипова. – У нашому краї багата спадщина, чимало цікавих особистостей, про яких можна розповісти настільки комплексно і цікаво. Кадровий потенціал наших музеїв дозволяє успішно втілювати в життя масштабні, багатогранні проєкти.
Світлана ОРЕЛ
