У літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого презентували книжкову виставку «Дзвони пам’яті», присвячену Дню пам’яті жертв Голодоморів в Україні.
У своїй багатовіковій історії наша держава пережила чимало трагічних сторінок. Однією з них був Голодомор 30-х років ХХ століття. За своїми вражаючими масштабами він перевищив навіть втрати нашого народу в Другій світовій війні.
Довгий час тема Голодомору замовчувалася, була забороненою, і лише із здобуттям незалежності почали з’являтися та фіксуватися свідчення тих, хто пережив цей жах.
У фондах літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого зберігається чимало видань, присвячених національній трагедії. Частина з них представлена на виставці. В експозиції – монографії, книги, журнали, публікації місцевих науковців та краєзнавців Василя Бондаря, Олега Бабенка, Василя Білошапки, Юрія Матівоса, Федора Шепеля, Сергія Шевченка та ін. Центральне місце займає двотомне видання «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. в Україні. Кіровоградська область» з передмовою та короткими довідками про передумови та хід Голодомору по кожній адміністративно-територіальній одиниці. У художніх творах письменників-земляків Миколи Петрова «Двоє на льотному полі», Галини Берізки «Сакраменто», Дмитра Іванова «Монолог з тридцять третього» описані трагедії українських сіл та всього українського народу.
Науковиця музею Наталія Мельниченко ознайомила учнів гімназії-інтернату–школи мистецтв з матеріалами виставки. Під час презентації звучала поезія Євгена Маланюка «Року Божого 1933-го» та Антоніни Корінь «Свічка пам’яті».
Музей заполонили журливі звуки «Мелодії» Мирослава Скорика та музики Джона Вільямса до кінофільму «Список Шиндлера» у виконанні скрипальки викладачки музичної школи № 3 Аліни Довгої та концертмейстера Жанни Задорожної, а також пісня Руслани Лісової «Лелеки», яку заспівала учениця школи Аліна Мірашова.
Відома журналістка і авторка монографії «Ті, хто не хотів помирати мовчки...» Світлана Орел розповіла про те, як створювалася книга. Краєзнавець Федір Шепель згадав перекази літніх людей про Голодомор на Дніпропетровщині, звідки він родом, побажав молоді ніколи не забувати трагічні події історії свого народу.
