Дзеркало творчої душі художниці Любові Кир’янової

Вона з’явилася в нашому неспокійному класі художньої школи неначе вранішнє сонечко, сяючи ясним поглядом очей, приголомшивши своїх майбутніх учнів тендітною посмішкою на обличчі, – наш новий викладач і класний керівник Любов Григорівна Кир’янова.

І навіть через багато років, коли я вже й сам працював у Кіровоградській дитячій художній школі імені Олександра Осмьоркіна і ми стали колегами, я все одно сприймав її як свого вчителя. Саме вчителя, а не просто викладача, людину, яка ніколи не обмежує творчих поривів та мистецьких пошуків своїх учнів, доброго порадника й особливого, сповненого романтичних настроїв художника.

Можливо, завдячуючи таким її рисам творця, людини і педагога, світ побачив яскравих митців – майстра сучасного імпресіонізму Віктора Орлі (Геннадія Гребньова), який приїздить тепер в рідне місто з Марселя, та оригінального книжкового ілюстратора Миколу Ломакіна. До речі, на його персональній виставці, що пройшла в музеї Олександра Осмьоркіна 2012 року, Любов Кир’янова подарувала визнаному українському художникові Миколі Ломакіну, який нині мешкає в Харкові, одну з його композицій, виконаних під час навчання в школі. Ось такий зв’язок часу й поколінь.


А народилася мисткиня, член Національної спілки художників України Любов Кир’янова, 29 січня 1952 року в кримському курортному містечку Євпаторії. Як і уславлений директор дитячої художньої школи імені Олександра Осмьоркіна, заслужений працівник культури України Леонід Бондар, закінчила живописно-педагогічне відділення Сімферопольського державного художнього училища ім. М. С. Самокиша. А звідти доля направила її до степового Кіровограда, нині Кропивницького. Спочатку працювала художником-оформлювачем художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР. Потім викладачем, а в подальшому – завучем дитячої художньої школи.

У місті над Інгулом зустріла своє кохання – оригінального, унікального українського графіка Володимира Кир’янова, якого самовіддано підтримувала все його життя. Їхні діти – Марина і Сашко – також стали художниками. І незважаючи на трагедії, які спіткали її родину, не зачерствіла душею, не озлобилася на світ, а й нині продовжує передавати свої знання й любов до мистецтва юним художникам.



Особливе місце в творчості художниці займає портрет. Саме за серію портретних доробків митців та діячів культури Кіровоградщини Любов Кир’янова отримала 2011 року звання лауреата обласної премії у сфері образотворчого мистецтва і мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «Національна традиція». Свій унікальний дар портретиста вона реалізує цілеспрямовано й талановито від початку творчої діяльності. Класична манера, підкреслена графічність, зовнішня виразність – характерні риси її портретних доробків. «Спогад про батька» (1974), «Автопортрет із сином» (1983), «Подруги» (1995), написані протягом 1999–2002 років портрети поетів Валерія Гончаренка, Валерія Сидніна та Володимира Могилюка, знаного хормейстера заслуженого діяча мистецтв України Юрія Любовича, відомих мистецтвознавців заслуженого журналіста України Броніслава Куманського та викладача художньої школи Олени Губенко, художника Віктора Перепичая – це особливі, неповторні образи сучасників, в яких, як у дзеркалі, знаходять відображення не лише особистісні переживання та настрої, а й історичні обставини, як і в унікальних портретах Арсена Тарковського й Марії Заньковецької.

У жанрових композиціях художниці можна зустріти й сюрреалістичні мотиви, наповнені алегоричними образами. В основному це – автобіографічні твори, такі як: «Листопад» (1992), «Свійські тварини» (1993), де мисткиня дозволяє собі відійти від сталого реалістичного канону офіційного портрету й бути не лише спостерігачем, а й виявити власні емоції та переживання. Це неначе психологічне дослідження довкілля на прикладі власної родини, найбільш близьких до неї людей, де крокують поряд іронія й висока поезія, фантазія й реальність.

Захоплення жанром портрета та духовними практиками привели Любов Кир’янову до сакрального мистецтва. Її вважають одним з найкращих майстрів іконопису Кіровоградщини.

Нині її живописні твори можна побачити в зібраннях Національної галереї видатних особистостей України, Музею мистецтв Кіровоградської обласної ради, художньо-меморіального музею Олександра Осмьоркіна та численних приватних колекціях.

З ювілеєм Вас, шановна Любове Григорівно! Творчої Вам наснаги!

---