Держаудит ОКВП «Дніпро-Кіровоград» – 2021. Заключний акорд пана Ілика



Нещодавно Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області врешті-решт оприлюднило на своєму вебсайті Аудиторський звіт за результатами державного фінансового аудиту діяльності ОКВП «Дніпро – Кіровоград» за період з 01.04.2020 по 30.06.2021 від 22 грудня 2021 року № 041105-30/1.

Було також проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємства за цей же період та складено відповідний акт. Пропонуємо коротко розглянути результати згаданого й попереднього аудитів та деякі висновки.

З Аудиторського звіту від 11.06.2020 № 11.06-21/1, Акта ревізії від 05.06.2020 №11.06-20/3

Цей держаудит ОКВП «Дніпро – Кіровоград» (далі – ОКВП) та ревізію було здійснено за період з 01.01.2017 по 31.03.2020. Виявлені численні фінансові порушення дещо шокують. Серед них: завищення вартості будівельних робіт, придбання обладнання за завищеною ціною, під час реалізації багатьох проєктів з реконструкції об’єктів підприємства виявлено значні фінансові порушення та витрачання кредитних коштів Світового банку на цілі, що не відповідають призначенням, передбаченим проєктними рішеннями, і т. ін. Результати діяльності підприємства за цей період тоді було оцінено як незадовільні. Лише один показник. Під час державного фінансового аудиту діяльності ОКВП у зазначений період встановлено фактори й недоліки, які негативно вплинули на ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства на загальну суму понад 137,4 млн грн.

Украй важливо нагадати, що органи управління цим комунальним підприємством фактично не зробили належних висновків з таких негативних результатів фінансово-господарської діяльності ОКВП, виявлених Держаудитслужбою. Чи не дивно, що незадовільні результати держаудиту-2020 керівництво минулого складу обласної ради лише «прийняло до відома»? А під час звіту про діяльність ОКВП ще на початку 2021 року пан Р. І. Ілик бадьоро й дуже майстерно відзвітував «о проделанной работе», при тому ні півслова не згадавши про результати держаудиту та ревізії, а тим паче про відкриття кримінального провадження із цього приводу. І знову такий же депутатський висновок: «взяти до відома». Що стосується обласної державної адміністрації, то, здається, вона взагалі ніяк (?!) не відреагувала. То яких же результатів фінансово-господарської діяльності досягнуло ОКВП за період після згаданого вище зовсім невтішного держаудиту?

З Аудиторського звіту від 22.12.2021 № 041105-30/1

Передусім упадають у вічі значніші, порівняно з минулим аудитом, суми виявлених порушень. Держаудитслужба у 2021 році виявила, що отримання сотень мільйонів гривень з кредитних коштів Світового банку не сприяло позитивному впливу на діяльність підприємства. Як приклад, із 7 укладених контрактів виконано майже на 100 % роботи лише з реконструкції мереж м. Кропивницького, решта 6 проєктів залишаються невиконаними (готовність складає в середньому 54 %), і це при тому, що всі роботи на об’єктах повинні були завершитися протягом 2021 року. Державні аудитори дійшли висновку, що результати діяльності підприємства за період з 01.04.2020 по 30.06.2021, як і минулого разу, оцінюються як незадовільні.

Понад 28 млн грн – сума виявлених порушень під час перевірки фактичних і планових витрат, що стали причиною незмінних у 2020–2021 роках розмірів затверджених НКРЕКП витрат у структурі тарифів, зокрема: на електроенергію, на погашення кредиту і навіть на сплату лікарняних. Фактично на цю суму було завищено тарифи. То чи варто брати під сумнів, що тарифи ОКВП ледь не найвищі в Україні не лише через 120-кілометровий водовід?

Майже 24 млн грн. Саме на таку суму було закуплено обладнання (контракт від 26.05.2017 № KRD-SCB-07 – реконструкція КНС), яке на час проведення аудиту не було змонтоване та не використовували за призначенням, тобто не досягнуто економічного ефекту кредитних коштів. При цьому було виявлено неналежний контроль з боку ОКВП за виконанням підрядником взятих на себе договірних зобов’язань, що в подальшому призводить до продовження та здорожчання робіт і додаткового витрачання кредитних коштів.

Понад 22,56 млн грн. Сума аналогічного порушення під час виконання іншого контракту (від 29.05.2018 № KRD-SCB-06) – реконструкції ВНС.

Такі багаторічні затримки зі введенням в експлуатацію значно менш енерговитратного насосного обладнання водопостачання та каналізації призводять до відтермінування значної економії витрат на електроенергію, що безпосередньо впливає на високий розмір тарифів ОКВП.

Застарілість обладнання та відсутність необхідної кількості засобів обліку води призвели до понаднормативних, непродуктивних втрат у періоді, який перевіряли, понад 1 млн. м3 води, собівартість якої склала майже 25 млн грн.

Втрати можливостей у поверненні фінансових ресурсів за результатами претензійно-позивної роботи та відволікання обігових коштів підприємства, що призвело до упущених вигод на загальну суму майже 14,6 млн. грн.

Понад 2,16 млн грн склали штрафні санкції за недотримання підприємством вимог законодавства та несвоєчасне проведення розрахунків, що негативно вплинуло на його фінансовий результат.

Понад 1,5 млн грн кредитних коштів, призначених для модернізації підприємства у 2020 році, було використано не за призначенням, а на свій власний розсуд... На заробітну плату та оплату послуг електропостачання.

Керівництво ОКВП не в змозі ефективно використовувати не тільки десятки мільйонів кредитних доларів США від Світового банку, а й десятки мільйонів гривень бюджетних «вливань». Зокрема, у 2020 році підприємству з обласного бюджету було виділено понад 23,6 млн грн, з яких було використано лише 53 %, а решту була повернуто як неосвоєну. А з одержаних у 2021 році понад 37,66 млн грн бюджетних коштів за І півріччя було освоєно трохи більше 12 %.

Чистий фінансовий результат ОКВП за 2020 рік – збиток у сумі 98 482,0 тис. грн. Тому дисонансом виглядають щомісячні 88,5 тис. грн заробітної плати його гендиректора в 2021 році.

Але це ще далеко не всі фінансові порушення, виявлені Держаудитслужбою. Після таких результатів фінансових аудитів комунального підприємства мимоволі виникають природні питання: як це взагалі могло статися, куди пішли 25,65 млн доларів США (станом на 30.06.2021) кредитних коштів? А одночасно й інше: чому такі питання не виникали в керівництва обласної ради та облдержадміністрації протягом понад семи років використання ОКВП кредитних коштів ?

Такі приголомшливі результати держаудиту-2021 є підтвердженням своєчасності та закономірності рішення керівника обласної ради про звільнення пана Ілика Р. І. із обійманої посади, є адекватною оцінкою його діяльності. А от щодо реакції керівництва ОДА, то на мій погляд, як не дивно, суттєва частина провини у звільненні Романа Ігоревича з посади керівника лежить і на… керівництві департаменту ЖКГ облдержадміністрації. Відомо, що «непомічене» порушення породжує нові. Звільнення скоріше за все не відбулося б, якби цей департамент, починаючи з 2015 року, не самоусунувся від належного контролю за використанням підприємством тих сотень мільйонів гривень кредитних коштів Світового банку. Бо саме цей департамент ОДА зобов’язаний забезпечити галузеву політику (управління діяльністю) та розвиток ОКВП в межах чинного законодавства України, на виконання статей 16, 28, 29, 34, 42 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та рішення Кіровоградської обласної ради від 29.09.2006 № 61 (зі змінами). Згаданий закон, зокрема, дозволяє облдержадміністрації здійснювати контроль за станом фінансової дисципліни, проводити перевірки стану додержання законів, інших актів законодавства керівником ОКВП.

Слід також зазначити, що, згідно з чинним законодавством, якщо в ході проведення ревізії виявлено порушення, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних правопорушень, то матеріали цієї ревізії повинні бути передані до правоохоронних органів.

Деякі висновки та пропозиції

Перш за все, на фоні тих незадовільних висновків органу державного фінансового контролю підприємства у 2020 році, викликають подив значні зусилля деяких впливових членів постійних комісій обласної ради у намаганні продовжити перебування Ілика Р. І. на обійманій посаді. Проте проблема взагалі не лише в персоналіях. Вона дещо глибше. Як на мене, проблема лежить у сфері вкрай неефективної нинішньої форми управління ОКВП. Частина сьома ст. 78 ГК України передбачає органи управління унітарного комунального підприємства: керівник підприємства або наглядова рада підприємства (у разі її утворення), яка діє в межах компетенції, визначеної його статутом та законом. Причому головні її завдання – це контролювати та спрямовувати фінансово-господарську діяльність керівника в законодавчому руслі задля підвищення ефективності підприємства. Бо саме цього наразі недостає в діяльності ОКВП, саме тому воно має такі плачевні результати. А якщо згадати майже щорічні штрафи та інші численні недоліки у функціонуванні підприємства, то вочевидь постає повна неспроможність керівника як органу управління. Тому зараз архіважливими завданнями стають формування дієздатного, кваліфікованого, позапартійного складу наглядової ради та відпрацювання якісного положення про її діяльність. Тільки за таких умов, при сумлінному виконанні членами наглядової ради своїх обов’язків та пильному громадському контролі, можна розраховувати на успіх.

Слід зазначити, що свого часу обов’язковою умовою об’єднання водоканалів було створення наглядової ради ОКВП, яку й було створено в 2012 році, хоча і з деякими порушеннями. Однак у 2015 році раду було ліквідовано, причому в протизаконний спосіб.

Тема створення й діяльності наглядової ради ОКВП дуже багатогранна й заслуговує окремого розгляду, у т. ч. із залученням громадськості. Вона вочевидь навіть перезріла. Через брак газетної площі висловлю лише свої заперечення деяким (передбачаю: не поодиноким) противникам створення цього колективного органу управління ОКВП. Приміром, за твердженням пана Р. І. Ілика, заробітна плата членам наглядової ради по 20 тис. грн «потягне» на додаткові 10 коп. до тарифу. По-перше, чому саме 20 тисяч для члена ради, для якого це не є основним місцем роботи? Можна обійтись, скажімо, середньою платнею на підприємстві або по області. А по-друге, якщо наглядова рада знайде шлях знизити тариф на 1 грн або навіть на 50 коп., то чи не компенсують вони ті самі 10 коп. у складі тарифу? На жаль, керівниця департаменту ЖКГ облдержадміністрації пані О. В. Довжук взагалі здивована можливістю «втручання» наглядової ради у процес формування тарифів. І це при чітких діючих нормах чинного законодавства. То, може, саме тому ми й маємо такі високі тарифи на воду?

Леонід БОБРОВ

Читайте також