– Володимир Панченко – єдиний літературознавець в Україні, який протягом року видав чотири книги, – підкреслив професор Григорій Клочек під час презентації другого видання «Сонячного годинника». Вона відбулася якраз у День незалежності і зібрала чималу аудиторію. Відомий науковець презентував нове видання у своєму рідному місті напередодні всеукраїнської презентації у столичній книгарні «Є», що має відбутися на початку вересня.
Символічна назва книги – цього разу вона й убрана у яскраві кольори із зображенням сонячного виру на обкладинці, що містить стільки ж розділів, як годин у добі, – 24. Це книга пілігрима, мандрівника. Професор Києво-Могилянської академії Володимир Панченко, мандруючи не далекими світами, а українською глибинкою, бачить у ній завдяки своїй багатющій ерудиції безліч цікавих моментів, деталей, важливих історичних фактів, які досі, на жаль, залишаються малопоміченими чи не до кінця осмисленими, але які можуть послужити міцними цеглинами в основі національної пам’яті, а отже – власного самоусвідомлення та впевненого поступу у світі.
Автор недарма називає нове видання у підзаголовку книгою пілігрима. Бо це – не лише мандрівник, а й прочанин, який іде на поклоніння до святих місць. Такими, по суті, мають стати для нас ті, що пов’язані з особистостями будівничих національної культури, історії, пам’яті. «Сонячний годинник» – за словами автора, книга, що має відкривати нам самих себе. Її шість розділів – про наш степовий край. На жаль, довгий час його сприймали як безликий і непримітний, але допитливий розум і небайдуже серце знаходять у ньому безліч цікавих і непересічних місць. Тільки найяскравіші: Глодоси з їх скарбом, Новомиргород зі славнозвісною гімназією, Олександрівка, де бували митці різних культур, рідне село Семена Климовського.
У нове видання увійшли шість нових розділів. Один з них – про пам’ятні імена, що їх побачив автор на православному цвинтарі на горі Неробер у Німеччині. І серед них теж – пов’язані з нашим краєм. У друге, доповнене видання книги мандрівника-пілігрима ввійшла також рецензія на перший «Сонячний годинник» професора Леоніда Ушкалова, яку автор вважає такою, що точно схоплює суть цієї книжки. Так само вдалою він вважає рецензію молодого колеги Андрія Любки.
Крім самої характеристики нового видання «Сонячного годинника», інтерес викликали і спогади та роздуми автора. Зокрема, про те, як він школярем вперше здійснив мандрівку до Умані і як вона вразила його. Про власні дитячі щоденникові записи. Про два найголовніших для українців питання: хто ми? І чого ми хочемо?
– Вони прості і божевільно складні, – констатував Володимир Панченко. – Це питання про ідентичність. Історія дуже сильно понівечила нас, і тому нам важко знайти на них відповіді, щоб спрямувати енергію нації на досягнення бажаної мети. Багато народів дали для себе відповіді на ці питання і пішли далеко вперед. Ми теж пройшли вже певний відрізок, але ще багато попереду. Та ми обов’язково здолаємо цю дорогу.
«Сонячний годинник» – одна з тих книг-орієнтирів на цій нелегкій дорозі.
Світлана ОРЕЛ
P.S. Автор та весь колектив “Вечірньої газети» щиро вітають доктора філології, професора Володимира Євгеновича Панченка, того, хто стояв біля витоків відновлення нашої Незалежності, того, кого по праву називають інтелектуальною елітою нації, із присвоєнням високого звання – почесний громадянин міста Кропивницького. Бажаємо нових творчих злетів, нових книжок, нових зустрічей в студентських авдиторіях та бібліотеках, на шпальтах газет та журналів. Ваше мудре, чесне, художньо і емоційно досконале слово досягає сердець українців. Воно робить нас Українцями!
