Минулого тижня у кропивницькій обласній філармонії відбувся майстер-клас від відомого українського психолога та телеведучого Дмитра Карпачова.
До речі, він родом із нашого міста, навчався у КНТУ та КІРУЕ. Кар‘єру психолога Дмитро Карпачов почав в 2003 році. У 2009 році став психологом-модератором на шоу Савіка Шустера. А в 2011 році – телеведучим шоу "Кохана, ми вбиваємо дітей" на телеканалі СТБ. З 2013 року Дмитро Карпачов проводить заняття і психологічні тренінги.
Хоча на афіші було анонсовано, що тема майстер-класу – "Шість причин поганої поведінки дітей", насправді лейтмотивом заходу стала теза "Проблемні діти – провина батьків". Причому майстер-класом його теж назвати важко – вийшла дискусія, причому доволі жвава, суперечлива, адже чимало батьків із думками, які висловлював Дмитро, не погоджувалися. Та, можливо, психолог провокував їх навмисне, аби залучити до бесіди. І йому це вдалося.
Свій майстер-клас Карпачов розпочав із показу світлин. Поряд на екрані – симпатичний малюк і дівчинка-підліток, яка поливає себе слабоалкогольним напоєм з пляшки. "Чому дівчинка виросла такою?" – запитував ведучий у присутніх. Відповіді лунали різні – вплив вулиці, недостатня профілактична робота з дітьми у школі. Однак Карпачов переконаний – винні тільки батьки. Мовляв, і оточення дитини формується під їхнім впливом, і школу вони самі дитині обирали.
“Діти стають такими, бо їм начхати на думку батьків. А хто винен у цьому? Школа? Ви винні у тому, що це дозволили. І якщо школа впливає на вашого хлопчика, то це проблема не хлопчика, а ваша. Тому що ви самі дозволили школі впливати на вашу дитину більше, ніж ви. Звісно, з розумінням того, що “школа винна більше” жити набагато легше і приємніше. Зняти із себе відповідальність. “Я тут ні до чого. У всьому школа винна…” – каже Карпачов.
Не буває поганих дітей. Бувають погані батьки. Тому що діти в родину приходять такими, якими ми їх бачили на фото. А потім завдяки нам або ж за нашої мовчазної згоди вони перетворюються на те, що і дитиною назвати якось страшнувато. Адже діти самі дуже рідко вибирають собі таку модель поведінки. Як правило, їх до цього підштовхують батьки. І, перш ніж спитати: “Чому це сталося?” треба спитати: “А що я зробив, щоб цього не сталося?”
Неоднозначно сприйняла публіка і позицію Карпачова щодо того, що примушувати дитину ввечері прибирати іграшки не потрібно. Більшість батьків відстоювали позицію і наводили свої аргументи, що дитину треба привчати прибирати за собою. Натомість Дмитро Карпачов продовжував наполягати, що дитина має власну думку і може її дотримуватися. Мовляв, ви ж, коли подарували іграшку, сказали: “Вона – твоя”, то чому дитина не може нею розпоряджатися так, як хоче? Дехто сперечався, наводячи контраргументи, на кшталт "з такої дитини виросте жінка, яка не дбає про порядок, і ніхто на ній не одружиться", а також, що розкидані іграшки можуть поранити малюка.
"Є декілька варіантів подальшого розвитку цієї проблеми. Перший сценарій – наступивши на іграшку, дитина сама зрозуміє, що потрібен порядок у кімнаті. Другий сценарій – батьки дістають постійним нагадуванням про прибирання. Діти насильно складають свої речі, але коли вони починають жити окремо від батьків, то влаштують розгардіяш. Інколи варто замість прибирання придумати інше корисне заняття, наприклад, вчити іноземну мову. А щодо твердження, що дівчину, у якої розгардіяш, ніхто не візьме заміж, то ви ж не обслуговуючий персонал виховуєте", – зазначив Карпачов.
За словами психолога, часто дружини повертаючись додому, витрачають час не на спілкування з чоловіком і дітьми, а на непершочергові хатні потреби. І згодом виявляється, що дружина кладе себе на вівтар родини і стає зовсім на жінку не схожа. Натомість чоловіку та дітям потрібна гарна, не змучена мама та дружина. Дмитро Карпачов стверджує, що варто правильно розставляти пріоритети, спілкуватися з дітьми, пояснювати, що таке погана поведінка, а що – хороша.
Карпачов окреслив також типові, на його думку, помилки у вихованні.
1. Не можна сварити дитину, попереднього не пояснивши, що можна, а що – ні і чому.
2. Треба аргументовано спілкуватися з дитиною, малюк має вчитися відстоювати власну думку).
3. Еволюція потреб, зумовлена віковими кризами, зокрема дитина пробує, що може робити сама, змінює свою діяльність від ігор до навчання.
4. Спосіб адаптуватися при вікових кризах - дитина має потреби: сон, їжа, безпека, любов, а також повагу до власних думок і сприйняття, самореалізації.
5. Дорослі не вчилися виховувати дітей, а тому допускають помилки.
Майстер-клас сподобався не всім. Дехто казав, що Карпачов продемонстрував не професійний підхід, виступав не в ролі педагога чи психолога, а як шоумен. Також дехто звернув увагу на те, що лекція велася на російській мові, а коли йшлося про щось негативне, Карпачов переходив на українську, і це неприємно різало слух. Можливо, саме через це частина глядачів залишила залу ще до закінчення заходу. Проте однозначно – нудно не було.
