Знищення дерев чи їх санітарне обрізання? Що відбувається протягом кількох років у Кропивницькому із зеленими насадженнями? Такі питання нині ставлять перед собою керівники міста, депутати міської ради, громадські активісти, ті, хто постійно доглядає зелені насадження.
Саме належному утриманню зелених насаджень у місті був присвячений День депутата, який відбувся 16 квітня. Проблему неодноразово порушують небайдужі кропивничани, адже щоразу, коли вздовж вулиць залишаються обрізані стовбури дерев, виникає хвиля невдоволення: мовляв, це навмисно обпилюють гілля до самого стовбура з якоюсь корисливою метою. Останньою краплею того, що викликало невдово- лення, стало масштабне обрізання гілля дерев біля станції юних техніків на вулиці Яновського і біля ЗОШ № 32 на вулиці Курортній.
Замовчувати проблему більше не можна. Тому депутат міської ради Катерина Шамардіна виступила з ініціативою обговорити її з депутатами, керівниками виконавчих органів ради, комунальних підприємств, науковцями та захисниками зелених насаджень.
Сама депутат виступила із грунтовною доповіддю, в якій детально озвучила головні проблеми для обласного центру у цій сфері: застосування належних видів обрізання дерев та правильність формування їх крон, надання дозволів на видалення зелених насаджень, планомірність заміни дерев, які досягли певної вікової межі.
Один з позитивних моментів, які відзначила Катерина Шамардіна, – це розробка та розміщення на сайті міської ради електронної мапи «Зелений Кропивницький», яка стане інструментом, з допомогою якого міська влада має можливість інформувати містян про рішення, прийняті у сфері озеленення, а громадськість – контролювати виконання цих рішень.
– З метою посилення контролю за зеленими насадженнями необхідно створити їх реєстр, який міститиме узагальнену інформацію про типи, видовий склад, вік дерев, їх якість та кількість на території населеного пункту, – зауважила депутат. – Корисно буде відобразити цей реєстр на мапі «Зелений Кропивницький».
Крім того, Катерина Шамардіна висловила побажання, щоб діяльність комісії з визначення стану зелених насаджень зробити більш публічною, ширше інформувати про її роботу зацікавлену громадськість.
Керівник комунального підприємства «Благоустрій» Віктор Луценко звернув увагу на те, що працівники підприємства доглядають зелені насадження на території 533,5 гектара. Зокрема, комунальне підприємство утримує у належному стані три парки, п’ять природно-заповідних об’єктів, історико-меморіальний комплекс «Фортечні вали», 15 скверів, чотири площі, набережну Інгулу, газони на вулицях та квітники.
– На балансі підприємства – 186,5 тисячі дерев. Починаючи з 2011 року, до підприємства надійшло 2500 замовлень на обрізання 13 952 дерева від головного управління ЖКГ, на сьогодні обрізано 7914, – повідомив Віктор Луценко. – Наше підприємство виконує формувальне та санітарне обрізання, підняття крони дерев, а також обрізання гілля біля дорожніх знаків.
Начальник управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Олег Вовенко зазначив, що шкодити місту може не тільки видалення, а й стихійне висадження дерев. Посадовець підкреслив, що висаджування зелених насаджень необхідно спочатку узгодити з балансоутримувачами ліній електропередач, телекомунікацій і кабельної електромережі, мережі водо- і теплопостачання, водовідведення та газопостачання.
Висловився щодо проблеми і запрошений науковець – декан природничо-географічного факультету ЦДПУ ім. В. Винниченка Олександр Гулай. Він підтримав ініціативу Катерини Шамардіної щодо розробки перспективного плану висадження та догляду за деревами на десять років. За його словами, тоді можна буде планувати, які породи дерев висаджувати, які види робіт по догляду за зеленими насадженнями виконувати та які з них планомірно замінювати іншими. Також він зазначив, що не всі породи дерев однаково переносять тотальне обрізання: це, як людині, щоб запобігти подальшій гангрені, замість того, щоб відрізати палець, відрізають руку. Дерево може не загинути відразу, навіть пустить нові пагони, але це буде, швидше, його боротьба за життя, а не належний розвиток. Тому невдовзі воно просто всохне.
Більшість дерев у нашому місті висаджувались 30 – 40 років тому. Здебільшого це були тополі чорні, або їх ще називають “пухові”. Тоді була мода саме на ці дерева. Вони високі, гарні, швидко ростуть. Тоді на відкритих площах будувались швидкими темпами цілі житлові масиви, і вкрай необхідно було їх якнайшвидше озеленити. Те, що ці тополі “продукують” пух при цвітінні, який є сильним алергеном, не брали до уваги. А тополі ті ж зараз віджили свій вік. Вони старі, стали крихкими, тому часто-густо падають від сильних поривів вітру. Отже, їх потрібно поступово замінювати, при цьому віддаючи перевагу іншим породам дерев.
Олександр Гулай погодився на пропозицію Андрія Табалова співпрацювати при розробці стратегічного плану озеленення міста.
Під час депутатського дня з трибуни міської ради лунали не тільки доповіді. Депутати та громадські активісти ставили питання і озвучували пропозиції щодо поліпшення стану зелених насаджень.
Підбиваючи підсумки зустрічі, Андрій Табалов зауважив, що всі хочуть бачити Кропивницький ошатним та квітучим містом. І належний догляд за зеленими насадженнями, їх поступова заміна на нові породи мають бути пріоритетними для міської влади. Для цього необхідно, перш за все, провести повну інвентаризацію зелених насаджень, а також створити робочу групу із залученням фахівців, яка б склала стратегічний план збереження та розвитку зелених зон у Кропивницькому.
– Я вже доручив апарату ради винести на найближче засідання постійної депутатської комісії з питань архітектури, будівництва, реклами, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища питання діяльності міської комісії з визначення стану зелених насаджень. Запрошую на засідання усіх зацікавлених, щоб дати оцінку діям цієї комісії, бо і у громадськості, і у мене є низка зауважень з приводу обрізання дерев, їх стану, а також оперативності реагування на видалення аварійних дерев, – зазначив Андрій Табалов. – Також дуже важливо прийняти рішення щодо меж паркових зон у місті з метою їх збереження, утримання та розвитку. І, нарешті, ми повинні почати працювати над створенням перспективного плану озеленення Кропивницького на кілька років наперед.
Оксана ВЕРСТЮК
