Це – головна її мета як депутата, але при цьому вона не забуває і про інші проблеми своїх виборців. Активно працює не лише в постійній депутатській комісії з питань охорони здоровʼя, освіти, соціальної політики, культури та спорту, а й у комісії з розгляду питань щодо надання одноразової адресної грошової допомоги мешканцям міста.
– Передусім, я хочу, щоб прагнення, бажання, думки медпрацівників почула наша місцева влада, – каже Ольга Андріївна. – Часом приходить якась комісія в медичний заклад, вказує на недоліки у роботі, виявляє дрібні порушення, а головне залишається поза увагою. Але медицина – то не лише картки пацієнтів, журнали, меблі чи апаратура, а передусім – люди, які працюють з дня у день не покладаючи рук, і їм видніше, як організувати роботу, з того місця, де вони працюють. Потрібно звертати увагу на медпрацівників, які попри все віддані своїй роботі, мають здобутки, прагнуть професійної та особистісної
реалізації.
У медицині Ольга Мороз працює з 1988 року. Починала дільничним лікарем-педіатром, зараз завідує амбулаторією КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 міста Кропивницького». За цей час пережила чимало нововведень, реформувань. Але основною реформою для неї була та, яка розпочалась ще у 2013 році, але триває й досі. І, здається, кінця й краю не видно тим нововведенням, але основна проблема медичної галузі – люди – так і не вийшла не передній план.
Спочатку самі медики не розуміли, яке їм місце відведене у реформованій системі, та вже зараз все нібито устаткувалось. І от знову постає необхідність реформування нашої дитячої поліклініки на вулиці Шевченка.
Ольга Андріївна переконана, що проєкт цей для міської медицини досить амбітний і вже давно назрілий.
– Для комфорту пацієнтів три різних заклади розташують в одному місці. Все це задумано як дитячий медичний центр, де будуть надавати допомогу від початку захворювання до повного одужання, – розповідає Ольга Андріївна. – Лікарі первинної ланки зустрічають дитину, яка захворіла, потім в разі госпіталізації вступає в дію друга ланка: маленького пацієнта переводять до стаціонарної лікарні, яка зараз відома кропивничанам як міська дитяча лікарня «Добруджа». Вона буде розташовуватись у цьому ж приміщенні на вулиці Шевченка. При цьому потрібно подумати, як всі ми там розмістимось, адже навіть сьогодні малувато місця для 21 дільничного лікаря-педіатра – кабінетів не вистачає, важко провести санітарну обробку приміщення, вже не кажучи про провітрювання або кварцування. А ще потрібно розмежувати потік хворих дітей і тих, хто прийшов на щеплення (здорових) – окремі входи та виходи. Подумати, як вберегти діток, які проходять стаціонарне лікування, від зараження вірусом. Для дільничної служби це потрібно обовʼязково, адже ми ведемо різну роботу – і лікувальну, і профілактичну. Ось, наприклад, запрошуються діти для щеплення, тобто вони не повинні перетнутися з хворими пацієнтами. Раніше у нас був так званий день здорової дитини, коли ми проводили профілактичну роботу. Але ж це не значить, що цього дня буде відмовлено у допомозі хворій дитині. Значить, ми повинні подумати, як зробити, щоб шляхи наших пацієнтів не перетнулися. Потрібно грамотно розмістити і кабінети щеплень, і лабораторії, і кабінети прийому, щоб в коридорах не скупчувались батьки з дітьми, а було зручно і комфортно. Адже діти не будуть спокійно сидіти на лавочках, а їм потрібно побігати, покрутитися. А дітки, які лежать у стаціонарі не повинні чути шум, і, не дай Боже, щоб до них потрапив вірус, який принесли зовні. Особливо це стосується дітей з ДЦП, які лікуються в лікарні «Добруджа». Я бачила попередній план реконструкції дитячої поліклініки, але можу стверджувати, що зараз він недосконалий. Над ним ще треба добре та вдумливо попрацювати.
– Зараз надходять пропозиції перевести дільничних лікарів-педіатрів в окремі стаціонарні приміщення в мікрорайони міста, – продовжує лікарка. – З одного боку, це було б непогано. А з іншого – виникають проблеми. Зараз пацієнти мають право обирати лікаря. Підписують з ним декларацію – від цього залежать фінансування медичного закладу, зарплата медпрацівника. І це не значить, що всі пацієнти лікаря живуть в одному мікрорайоні. Тому будуть виникати певні складності з доступом до медичної допомоги. Та й приміщень таких, мабуть, немає, де б можна було б комфортно розташуватись. А нинішня дитяча поліклініка має зручне розташування, сюди можна дістатися з будь-якого мікрорайону міста. Ось у мене, наприклад, є пацієнти і з Великої Балки, і з вулиці Жадова, і з Новомиколаївки. Тобто вся міська географія. Отже, я як депутат міської ради намагаюся впливати на реалізацію цього проєкту. Завжди виступаю на наших професійних зустрічах, доношу думку колективу і своїх пацієнтів, адже все це робиться для них. Також пропонуємо зробити контакт-центр, щоб мами з дітьми могли записатися на прийом до лікаря у зручний для них час. Зараз, звичайно, щось подібне вже існує: батьки малечі можуть записатися на прийом до лікаря через інтернет, але ми ще не позбулися паперового супроводу.
– Ось я їздила до Кривого Рогу до лікаря, який свого часу проходив у мене інтернатуру, – згадує депутатка. – Тепер він має свою практику, працює як ФОП. Він показав мені місце своєї роботи, а потім ми поїхали у тамтешній державний медичний центр. Там реєстратура вже працює відповідно до вимог часу – компʼютери і телефони, у нас також це є. Але там всі дзвінки йдуть через цей контакт-центр. Співробітники дають інформацію про розклад роботи лікаря, графіки прийому хворих та здорових, ведеться запис на прийом, навіть консультації по лікуванню. А коли потребує ситуація, телефонують лікарю і повідомляють про необхідність зв’язатись з пацієнтом в інший час. Ви всі, мабуть, бачили, як під час прийому дзвонить у лікаря телефон і хтось вимагає негайної консультації, а в кабінеті – пацієнт з температурою, і тоді виникає питання: кому першому допомогти? А ще можуть поскаржитися на лікаря на «гарячу» лінію – чому не відповідає? У контакт-центрі реєстратори працюють щодня до 18-ї години, навіть у вихідні. Приймають всі дзвінки, які надходять у центр: хворих записують на один час, здорових – на інший, щоб вони не перетинались. У мам немає безпосереднього звʼязку з лікарем через особистий телефон, все відбувається лише через контакт-центр. І так зручно всім, люди задоволені. Такий досвід потрібно перейняти і нам. А для цього, щоб все це функціонувало, потрібна компʼютеризація медзакладу. Розумію, що все це – час, фінанси, наявність вільних приміщень тощо. Та ще й кадрова проблема дається взнаки. Тобто нам потрібно вирішити цілий комплекс проблем, Але, думаю, що нам вдасться побудувати сучасний дитячий медичний центр. І мій досвід практикуючого лікаря, моє бажання побудувати систему надання якісної медичної допомоги нашим найменшеньким кропивничанам, я впевнена, пригодяться.
Оксана ВЕРСТЮК
