Президент Латвії Едгарс Рінкевичс висловив стурбованість, що у випадку, якщо Росія вирішить запустити кілька ракет на європейські країни, системи протиповітряної оборони можуть виявитися неготовими до такого виклику. Він зазначив, що нинішні темпи еволюції повітряних бойових дій в Україні можуть призвести до того, що деякі з європейських стратегій підготовки до потенційного конфлікту стануть застарілими вже до середини 2027 року.
Існує також потреба в посиленні оборонних можливостей європейських держав. Цю думку висловив Рінкевичс під час інтерв'ю з The Guardian у Вашингтоні.
Проблеми охоплюють кілька сфер: протиповітряну, боротьбу з безпілотниками та протибалістичну оборону. Український досвід наочно показує, як стрімко еволюціонують технології в сфері повітряних конфліктів.
"Те, що ми спостерігаємо, – це серйозні виклики для протиповітряної, протидронової та протибалістичної оборони. І, якщо бути чесними, це стосується не лише України, але й усієї Європи та НАТО", – зазначив президент Латвії.
Він особливо акцентував на потенціалі більшого використання ракет Росією.
"Якщо Росія ухвалить рішення про запуск кількох ракет у цій зоні, я переконаний, що це викличе серйозні труднощі для багатьох держав", - підкреслив Рінкевичс.
Прогрес технологій у галузі безпілотників та повітряних бойових дій в Україні відбувається неймовірно швидко. Внаслідок цього, методи, що є релевантними сьогодні, можуть стати менш ефективними вже в наступному році.
Окремою проблемою Рінкевичс назвав затримки з постачанням Україні та європейським союзникам ракет для систем Patriot та іншого протиповітряного озброєння.
США розглядали можливість передати виробництво Patriot Україні та Європі, однак остаточної домовленості поки немає. За словами Рінкевичса, переговори тривають, зокрема щодо технічних питань і ліцензування.
"Ми маємо деякі варіанти в Європі, але, якщо говорити відверто, Patriot залишається одним із найефективніших, якщо не найкращим рішенням для протидії таким загрозам," - зазначив він.
Президент Латвії підкреслив, що для посилення оборонних можливостей Європи необхідно більше часу.
"Коли мова заходить про справжні можливості, важливо враховувати, що для цього потрібен час. Це не може статися за кілька місяців чи навіть за рік", - підкреслив Рінкевичс.
Глава Латвії водночас заявив, що не очікує традиційного військового вторгнення Росії до країн Балтії. Водночас він закликав уважно стежити за іншими формами тиску - зокрема диверсіями, кібератаками, а також інцидентами із застосуванням безпілотників і ракет.
"Я б відкинув ідею традиційного військового вторгнення, але нам слід залишатися надзвичайно уважними до всіх інших варіантів", - зазначив він.
Раніше OBOZ.UA інформував, що президент Литви Гітанас Науседа висловив занепокоєння щодо можливих провокацій з боку Росії в Польщі або країнах Балтії. За його словами, мета цих дій — перевірити єдність НАТО та реакційні механізми альянсу й Європейського Союзу. Наступного дня президент Латвії Едгарс Рінкевичс також попередив про потенційні російські гібридні операції.
#Росія #Європа #Безпілотний літальний апарат #Європейський Союз #НАТО #Вашингтон, округ Колумбія #Друга Польська Республіка #Озброєння #Президент Литви #Протиповітряна оборона #Латвія #Президент Латвії #Вторгнення #Ракета #Країни Балтії #Повітряні бої #«The Guardian»
