Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що європейські країни та НАТО не встигають адаптуватися до темпів розвитку повітряної війни, які демонструє Україна. За його словами, частина нинішніх планів із підготовки до можливого повітряного конфлікту може застаріти вже до середини наступного року.
Цю інформацію можна знайти в інтерв'ю Рінкевичса, опублікованому в The Guardian.
Європа відстає у розвитку дронів.
На думку Рінкевичса, конфлікт в Україні демонструє, як стрімко еволюціонують технології використання безпілотних апаратів. Він підкреслив, що цей прогрес відбувається з неймовірною швидкістю, тому системи оборони повинні постійно адаптуватися до нових викликів.
Особливе занепокоєння президента Латвії викликає стан протиповітряної, дронової та протибалістичної оборони. На його думку, якщо Росія спробує використати лише кілька ракет проти території НАТО, для багатьох європейських держав це вже сьогодні може стати серйозним випробуванням.
Будемо чесними: якщо Росія вирішить застосувати кілька ракет у цьому регіоні, це стане серйозним випробуванням для багатьох держав.
Рінкевичс також акцентував увагу на питаннях, пов'язаних із запасами ракет-перехоплювачів, зокрема системи Patriot. Україна і її європейські партнери зіштовхуються із затримками у постачаннях, а виготовлення нових систем та боєприпасів вимагає тривалого часу.
НАТО вже зустрічається з авіаційними інцидентами.
У цьому контексті варто звернути увагу на нещодавні інциденти з безпілотниками, що порушили повітряний простір країн Альянсу. Згідно з інформацією Reuters, російський дрон Gerbera, який був збитий італійським винищувачем НАТО над Литвою, ймовірно, прямував в бік України, але, можливо, змінив свій маршрут через вплив українських систем радіоелектронної боротьби.
Цей випадок став першим відомим збиттям такого безпілотника силами місії НАТО Baltic Air Defence. У Польщі тим часом після російських ударів по Україні також піднімали в повітря винищувачі, що вкотре продемонструвало, наскільки швидко події війни можуть впливати на безпеку сусідніх держав.
Рінкевичс переконаний, що небезпека для Європи не зводиться лише до ймовірної відкритої агресії. Росія може застосовувати диверсії, кібератаки, а також інциденти з дронами і ракетами, щоб оцінити ступінь готовності європейських держав підтримати Україну.
Чи можливий прямий напад Росії
Водночас президент Латвії не заявив, що Росія готується до неминучого масштабного вторгнення на територію НАТО. Він прямо сказав, що не очікує звичайного військового вторгнення, однак закликав зберігати пильність щодо інших сценаріїв.
Він вважає, що в найближчі місяці Москва може активізувати мобілізаційні заходи, а взимку намагатиметься посилити тиск на Україну. Однією з цілей Росії в цьому контексті може стати вплив на європейські країни, які надають військову та політичну підтримку Києву.
Подібні побоювання висловлював і прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він припустив, що Росія може спробувати завдати ударів по країнах НАТО, які допомагають Україні, щоб перевірити готовність Альянсу діяти відповідно до принципу колективної оборони.
Європі потрібен час на переозброєння
Окремо Рінкевичс зупинився на збільшенні оборонних витрат європейських країн. Він визнав, що дискусії про більшу відповідальність Європи за власну безпеку стали конструктивнішими, однак між політичними рішеннями та появою реальних військових можливостей є значна різниця.
На його думку, Європі необхідно витратити певний час для збільшення обсягів виробництва озброєння, накопичення запасів боєприпасів та зміцнення системи протиповітряної оборони.
"Це неможливо здійснити за один місяць чи рік," — підкреслив Рінкевичс.
Саме тому Рінкевичс підкреслює важливість оцінювання ризиків, враховуючи актуальну ситуацію в європейській обороні. Він зазначає, що технології повітряної війни розвиваються набагато швидше, ніж країни можуть адаптувати свої системи захисту.
Нагадаємо, Лавров пригрозив Європі "короткою війною". Він заявив, що Європа, яка щодня говорить про підготовку до конфлікту з Росією, нападе, це буде "зовсім інше протистояння".
#Росія #Україна #Мобілізація #Європа #Боєприпаси #Безпілотний літальний апарат #НАТО #Прем'єр-міністр #Москва #Друга Польська Республіка #Дональд Туск #Диверсія #Литва #Протиповітряна оборона #Італія #Латвія #Президент Латвії #Патріот (Американська революція) #Ракета #Радіоелектронна боротьба #Reuters #Країни Балтії #Повітряні бої #«The Guardian» #Винищувачі
