Безкінечні змагання: Еволюція українського радіоелектронної боротьби в умовах війни.

Тієї переваги у радіоелектронній боротьбі, що була до повномасштабного вторгнення, у росіян вже немає, каже Олексій "Дід", командир роти РЕБ 2-го корпусу Нацгвардії "Хартія". Нині у противника дороговартісніші системи і вони мають триваліший етап розробки.

Зображення: надане 2-м корпусом НГУ 'Хартія'

Діяльність професіоналів радіоелектронної боротьби на різних посадах.

"Для того щоб ефективно реагувати на сучасні виклики, пов'язані з FPV, нам необхідний прискорений цикл розробки, який дозволяє оперативно адаптуватися до змін. Наші виробники демонструють у цьому значні успіхи," — підкреслює Олексій.

Рекламное объявление

Зараз в Україні є близько десятка виробників, які працюють над вирішенням питання з новими модуляціями протидії FPV. Також кілька команд працює над протидією "Шахедам", "Гераням" -- усьому, що працює на mesh-модемах, мережах, які дозволяють з'єднуватись за принципом "точка -- мультиточка", це потребує окремої уваги і роботи. Але поки що, за словами Олексія, йому невідомо про успішні методики застосування протидії цим мережам.

Як підкреслює Ярослав Філімонов можно переписать как Ярослав Филимонов., генеральний директор компанії "Квертус", яка спеціалізується на розробці систем радіоелектронної підтримки для боротьби з безпілотниками, нинішня перевага Росії у сфері радіоелектронної боротьби значною мірою зменшена, оскільки їхні системи спочатку не були розроблені для ефективної протидії дронів.

"У росіян системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) дійсно були розвинуті, проте до 2022 року їх основною метою було блокування зв'язку між військовими підрозділами. Незважаючи на всі підготовки до війни, у них не було дронів — ця концепція ще не була усвідомлена. Ідею використання безпілотників у бойових діях вперше реалізували українці, а росіяни просто скопіювали їхній підхід. Це ж стосується і РЕБ: ми знайшли способи його ефективного застосування, визначили необхідні компоненти, швидко вдосконалювали технології та види антен, тоді як Росія лише намагалася наслідувати наші досягнення," — зазначає Філімонов.

Фото: Квертус

Ярослав Філімонов можно переписать как Ярослав Филимонов.

За його словами, в даний момент ми спостерігаємо постійні технологічні змагання, хоча останнім часом не було значних проривів у сфері радіоелектронної боротьби.

"Але з'явився більш стійкий зв'язок, потужніші ретранслятори. Міграція між частотами -- тобто шукають діри, зараз переважно щось літає у діапазоні від 300 до 6000 МГц, і почали йти вище -- 7, 7,2, до 8. Що з'явилось з відчутного -- це оптоволокно. Це не нова історія -- РЕБ проти оптоволокна безсилий. І з'явились mesh-мережі, що використовуються на "Шахедах", "Геранях", які атакують Україну", -- пояснює СЕО компанії "Квертус".

Стан постійного балансу відсутній, адже він постійно коливається між різними напрямками в залежності від появи нових технологій. РЕБ не здатний самостійно випереджати еволюцію дронів.

"Це завжди захист, і він технологічно наздоганяє дрони, тому що ми не можемо придумати захист наперед, інакше його просто обійдуть", -- зазначає Філімонов.

Рекламное объявление

За його словами, останнім часом з'явились нові технології, зокрема так званий смарт-РЕБ, який може генерувати перешкоду на будь-якій потрібній частоті і знешкодити дрон.

За словами одного з анонімних співрозмовників, у росіян у напрямку РЕБ була потужна машина: командування, підрозділи, інститути, але чомусь вони її знищили. Також ще з 2014 року українські військові почали повільно вибивати їхні комплекси РЕБ, і це багато в чому допомогло у протистоянні після 2022-го.

Противник адаптувався так само, як і ми, і перейшов від використання великих станцій до маленьких засобів. Але радикально сама радіоелектронна боротьба не змінилась. Ці технологічні перегони не мають однозначного лідера, і не будуть ані зупинятись, ані завершуватись.

Зображення: надане 2-м корпусом НГУ 'Хартія'

Діяльність професіоналів радіоелектронної боротьби на різних посадах.

За словами фахівця РЕБ, розвиток БпЛА і РЕБ -- в прямій залежності. Оптимізація систем, особливо щодо подавлення навігаційних полів і каналів, спричинила розвиток озброєння, коли у противника з'явились mesh-мережі, 16-ти та 32-канальні CRPA-антени, які захищають супутникову навігацію дронів від дії РЕБ, використання GSM-модемів, особливо в ударних дронах. Противник так само адаптує свої системи РЕБ, бо українські підрозділи асиметрично використовують дрони.

Системи радіоелектронної боротьби, які розроблені в Україні, займають лідируючі позиції на світовій арені завдяки впровадженню сучасних технологій наших міжнародних партнерів. Вони здатні функціонувати як у протокольному режимі, так і в режимі радіовипромінювання з високими потужностями. Натомість, розвиток аналогічних систем у супротивника відбувається дещо повільніше, зазначає військовий експерт.

Після аналізу малогабаритних засобів ближньої дії, анонімний співрозмовник підкреслив, що на 2022 рік росіяни займали провідну позицію в технологічному розвитку, проте наразі їхнє становище значно погіршилось. Єдина перевага, яка їм досі залишається, це здатність масштабувати свої процеси.

Які методи опору є найбільш складними для подолання, а які вдалося ефективніше нейтралізувати?

Найбільш складно протидіяти російським цілям тоді, коли немає виявлення -- і тут має значення розмір цілі, говорить Олексій "Дід": "Щодо великих бортів, ми маємо виявлення за рахунок радіолокаційних систем. Якщо ми налаштуємо РЛС на маленькі об'єкти, то екран у оператора буде перевантажений, і він не зможе орієнтуватись. Тому по маленьких бортах дуже важко робити виявлення".

У більшості FPV-камікадзе, які використовуються росіянами, незашифрований аналоговий канал відео, і його можна перехопити. Стосовно "Мавіків" -- їхнє виявлення є певним викликом.

Рекламное объявление

Зображення: надане 2-м корпусом НГУ 'Хартія'

Діяльність спеціалістів радіоелектронної боротьби на спостережному посту.

Ефективність подавлення FPV залежить від ряду факторів, зокрема, від характеристик безпілотного літака. Наприклад, якщо мова йде про кур'єрів, які можуть не досягти наших позицій, а залишатися між ворожими секторами, то їх важко знешкодити через велику відстань до них, як до безпілотника, так і до оператора. Однак, у випадку з мінами, бомбардувальниками та камикадзе, ситуація виглядає значно краще. Не хотів би називати точні цифри, але можемо похвалитися досить непоганим рівнем ефективності подавлення.

Важко протидіяти дронам "Молнія": крило досить довго планерує, навіть якщо йому повністю перебили канал керування. З високою вірогідністю цей борт впаде в зоні, де буде якесь обладнання або люди. Задача РЕБівців тут -- зменшити точність цієї зброї.

Останнім часом, говорить військовий "Хартії", дуже допомагає створена українськими виробниками система одночасного керування засобами РЕБ: "Є можливість виставити ціль на мапі і керувати декількома комплексами, які на цю ціль автоматично довернуться. Це напівавтоматична робота, не повністю автоматична турель, яка довертається на будь-яку ціль, але це вже можливість закривати смугу відповідальності не фіксованими, а поворотними секторами".

На думку Ярослава Філімонова, радіоелектронна боротьба (РЕБ) ефективно протистоїть всім системам, що використовують радіозв'язок. Однак, результати її дії залежать від кількох факторів, таких як радіогоризонт, потужність підсилювача, робота ретранслятора та тип зв'язку - аналоговий або цифровий. "В одній і тій же точці і в один і той же час один і той же засіб РЕБ може давати різні результати, в залежності від того, що саме передається, на яких частотах, яка дистанція, де знаходиться оператор, а також яка потужність передавача. Усе це дуже умовно", - зазначає він.

Зображення: надане 2-м корпусом НГУ 'Хартія'

Діяльність професіоналів радіоелектронної боротьби на різних посадах.

Згідно з його спостереженнями, найзручніше працювати проти FPV-дронів, що функціонують на стандартних частотах від 700 до 1200 МГц. Найбільшою складністю є дрони моделей "Орлан", "ZALA" та "Оріон". "Ці дрони мають можливість літати на великі відстані, їх сигнал ретранслюється вузьким променем за допомогою спрямованих антен, і вони лише приймають сигнал, не випромінюючи його. Щоб нейтралізувати їх за допомогою засобів радіоелектронної боротьби, необхідно знати, де знаходиться оператор, в якому напрямку він працює, та на яких частотах він керує "Орланом". Проте зазвичай оператори розташовані на відстані 100-300 км, і виявити їх за допомогою звичайних наземних засобів вкрай складно".

Та рішення проти цього вже тестують, каже Філімонов.

Досить складно протистояти CRPA-антені "Комета", яка встановлена на "Шахедах". Російські сили поступово нарощують кількість каналів у цій системі, яка є надзвичайно потужною і має стабільний зв'язок із супутниками для координації дій у просторі, зазначає керівник компанії "Квертус". "Ця антена розміщена на верхній частині дрона, і знизу її нейтралізувати практично неможливо. В Україні налічується лише кілька виробників, які можуть вплинути на цю антену", - додає він.

Існує ще одна складність у боротьбі з цією загрозою — надійна mesh-мережа, що формується між безпілотниками, які літають на висоті понад 200 метрів. Порушити зв'язок між ними вкрай важко. Проте, Філімонов зазначає, що вже проводяться випробування рішень для подолання цієї проблеми, і результати, за його словами, є обнадійливими.

Рекламное объявление

Знищувати реактивні дрони стає все складніше, адже вони розвивають швидкість 450-500, а іноді й до 600 км/год. Вони швидко покидають зону дії засобів радіоелектронної боротьби, що не дає можливості ефективно подавити їхнє управління або навігацію.

"Наша мета полягає в тому, щоб ретельно дослідити технології, які допоможуть нам зрозуміти, як розірвати зв'язок між цими елементами, виявити проблеми на ранніх стадіях та розподілити цю систему по всій території України," -- зазначає Філімонов.

Фото: компанія 'Квертус'

РЕБ Mirage можно перефразировать как "РЭБ Mirage" или "РЭБ система Mirage".

За словами анонімного джерела, найбільшою проблемою є наявність двох типів FPV-дронів: перші працюють на оптоволоконних каналах, адже наразі засоби радіоелектронної боротьби не можуть ефективно їх виявляти та нейтралізувати, а другі використовують цифрові відеоканали. Останні є простішими для аналізу, що дозволяє швидше виявити їх слабкі місця та здійснити подавлення.

Чи є достатня кількість засобів для радіоелектронної боротьби?

За словами Олексія "Діда", у зоні відповідальності Другого армійського корпусу наявність ресурсів більш ніж достатня. Проте для підвищення ефективності необхідна більш активна комунікація між різними підрозділами, такими як ППО, безпілотники, радіоелектронна боротьба, зв'язківці та радіотехнічні засоби. "Справа в тому, що ми всі працюємо в спільному електромагнітному спектрі. Якщо ми об'єднаємо зусилля, це дозволить нам ефективніше перешкоджати діяльності деяких з цих служб", - зазначив він.

За інформацією анонімного джерела з іншого підрозділу, існує критичний дефіцит ефективних засобів радіоелектронної боротьби. Хоча частина підрозділів отримала обладнання через децентралізовані поставки, це було лише одноразове забезпечення. Він вважає, що необхідно збільшити зусилля для створення належних умов безпеки для військових, що вимагає додаткових фінансових ресурсів для того, щоб бригади могли самостійно закуповувати потрібні їм засоби.

Існує складність і в тому, що обладнання потребує електропостачання, яке необхідно доставляти в зону бойових дій, на передові позиції, де навіть забезпечення їжею чи ротація військових є досить складним завданням. Якщо розмістити генератор, ворожі дрони з тепловізійними камерами швидко його зафіксують, знищать і розкриють розташування, зазначає військовий.

Існує також питання забезпечення безпеки окремих солдатів, які вирушають на позиції: воїн має при собі воду, зброю, боєприпаси та їжу, внаслідок чого у нього не залишається фізичного простору для апарату радіоелектронної боротьби.

За його словами, слід перейти на більш ефективні засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), які працюють на основі направлених технологій. Проте, для забезпечення надійного подавлення необхідно створити суцільну лінію РЕБ, що складається з численних пристроїв. В такому випадку противник зможе постійно знищувати цю систему хаотичними ударами.

Фото: компанія 'Квертус'

Спільна діяльність в рамках комплексу

Фахівці впевнені, що засоби ураження, що працюють на основі кінетичної енергії, ніколи не зможуть замінити електронні засоби боротьби (РЕБ). Ударний дрон, який зазнає впливу РЕБ під час польоту, перетворюється на безпосередню небезпеку, адже він стає просто некерованою об'єктом, що впаде й вибухне. Для ділянок, розташованих поблизу фронту, це не є значною загрозою. Проте в міських умовах ситуація виглядає інакше — дрон все ще може завдати серйозних наслідків.

Рекламное объявление

На першій лінії РЕБ -- це єдина система, яка дозволяє збільшити живучість наших військ: неприцільний удар, або удар, який у землю, за машиною, збоку від солдата, вже створює умови, в яких солдат лишається живим і цілим. Відстані навіть у 20-30 метрів реально рятують.

І дрони на оптоволокні, і навіть "Шахеди" у 80% випадків -- це тільки кінетична протидія, зазначає Ярослав Філімонов можно переписать как Ярослав Филимонов..

"РЕБ сприяє запуску цих дронів на великі дистанції в пошуках сигналу, що надає додатковий час для мобільних вогневих груп, вертольотів та літаків. Це дозволяє виявляти та знешкоджувати їх. Частина "Шахедів" може бути відзначена як "локаційно втрачено" – це наслідок дії РЕБ. Проте, сам по собі засіб РЕБ не може повністю замінити кінетичні методи, так само як і кінетичні методи не можуть бути настільки ефективними без підтримки засобів виявлення та радіоелектронної боротьби," – зазначає він.

Наразі понад 95% успішного знищення "Шахедів" та інших безпілотників забезпечується завдяки багаторівневій системі. Вона включає в себе дальнє виявлення, електронну боротьбу, використання дронів-перехоплювачів, мобільні вогневі групи та автоматизовані турелі, які коригуються на ціль за допомогою спеціалізованих систем.

Окрім того, як підкреслює Олексій "Дід", важливо завдавати ударів по каналам відеосигналу, геопозиціонування та управління. Адже, якщо буде заблоковано тільки відеоканал, пілот безпілотного літального апарату все ще може отримати інформацію і вразити ціль.

Зображення: facebook/Окремий батальйон Вовки Да Вінчі

Фахівці з радіоелектронної боротьби Окремого батальйону Вовки Да Вінчі

Особливості взаємодії та спілкування між різними підрозділами.

Брак координації на війні трапляється, тому є випадки, коли РЕБ "глушить" свої ж підрозділи. На думку Олексія "Діда", це пов'язано з тим, що через певну ієрархічну структуру не виходить дуже швидко обмінюватись інформацією між різними підрозділами, попередньо не узгодивши це зі своїми командирами: "Якщо закладена процедура, яка дає можливість сповіщати всі суміжні підрозділи незалежно від того, погодив це командир чи ні, то це плюс у взаємодії".

Пілот безпілотного літального апарату має можливість скористатися певним процесом, який забезпечить всім зацікавленим інформацію про місцезнаходження його апарату. Однак не всі готові скористатися цією функцією. Як зазначає військовий представник "Хартії": "Ми розуміємо це рішення: пілоти не бажають, щоб інформація про місце зльоту та посадки потрапила до рук ворога, якщо той отримає доступ до системи "Дельта". На жаль, були випадки, коли ворог явно отримував дані з цієї системи (йдеться не про технічний злом - ред)".

На його думку, потрібно стежити, щоб не було витоків інформації, та щоб ця інформація не спричинила загрози екіпажу БпЛа, навіть якщо витік станеться.

Щодо дії РЕБ під час списання втрачених бортів -- це може бути справедлива претензія, коли було втрачено комунікацію, а може бути і через дії оператора БпЛА. І обидві причини валідні. Списання через помилку пілота, дію РЕБ або ворога -- це нормально, говорить Олексій.

"Необхідно списувати майно, оскільки ефективний та коректний облік є гарантією того, що ми не будемо ілюзійно сприймати реальність. Якщо ми демонструватимемо, що у нас є сотня "Вампірів", хоча насправді половина з них вже втрачена, і ми не можемо їх списати через недосконалість процесу, це не є раціональним. Ми ж прагнемо вести боротьбу, а не служити в "паперовій армії", -- підкреслює Олексій "Дід".

Щоб ефективно літати під своїм РЕБом, пілоту потрібен правильний вибір частот, модуляцій, поляризацій. В корпусі "Хартія" є власна система ситуаційної обізнаності, яка дозволяє всім організмам розуміти, де стоять засоби РЕБ, в яких секторах можуть працювати і де зараз працюють, на яких частотах. Знаючи сектори і частоти, пілот вже може себе убезпечити, обравши правильну частоту і маршрут прольоту. І якщо додатково він зв'яжеться з фахівцями РЕБ і спитає, в якій поляризації конкретний їхній засіб працює, він може покращити свою взаємодію в електромагнітному спектрі.

Рекламное объявление

Фото: компанія 'Квертус'

Atlas — це інноваційний комплекс радіоелектронної підтримки, розроблений для ефективного захисту від безпілотних літальних апаратів.

Є безліч програм і систем, що забезпечують взаємодію, більшість із яких функціонують автоматично, без залучення людини, як зазначає один з експертів у сфері радіоелектронної боротьби. Коли оператор безпілотного літального апарату готується до польоту, він може бачити частоти, на яких відбувається подавлення, в той час як фахівці з РЕБ аналізують, на яких частотах здійснюють польоти їхні апарати, щоб уникнути завад. Однак для досягнення ефективності потрібне подальше вдосконалення, адже не всі сили безпілотників перейшли на використання єдиного програмного забезпечення, і не всі усвідомлюють його важливість. Все ще є екіпажі безпілотників, які вирушають на завдання, не повідомляючи про це нікого.

У період 2024-2025 років таких випадків було багато, зазначає анонімний джерело. Наразі це трапляється рідше, але саме ці поодинокі ситуації підтверджують існуючу систему дружнього впливу. Коли дрон з'являється на бажаній частоті, фахівці радіоелектронної боротьби (РЕБ) оперативно реагують, оцінюючи можливі ризики. Якщо мова йде про відбиття атаки або ураження важливого об'єкта противника, пріоритет може бути наданий дронам. Однак загалом головним завданням залишається захист наших військових за допомогою РЕБ.

Проблема з персоналом

Поповнення мобілізованими різних підрозділів триває досить рівномірно, проте в останній час для напрямку радіоелектронної боротьби (РЕБ) було впроваджено особливий підхід. Запроваджена програма, що сприяє залученню фахівців з інженерною, радіотехнічною та фізичною освітою до підрозділів РЕБ та безпілотних літальних апаратів (БпЛА), оскільки спостерігається постійний брак таких кадрів.

Проте навіть ті, хто не має спеціальної освіти, можуть отримати підготовку для служби в підрозділах радіоелектронної боротьби, якщо виявлять таке бажання. Основними критеріями є мотивація та розумові здібності.

Починаючи з 2022 року, багато людей без формальної освіти виявили великий інтерес до радіоелектронної боротьби. Після того як вони виконали бойові завдання і отримали поранення, їх списали з військової служби через проблеми зі здоров'ям. Проте, вони не зупинилися на цьому етапі, а вирішили приєднатися до компаній, що виробляють засоби РЕБ. Завдяки безпосередньому спілкуванню з військовими підрозділами, ці ентузіасти активно сприяють розробці, вдосконаленню та адаптації технологій до потреб фронту, як розповідає один із військовослужбовців.

За словами Олексія "Діда", у "Хартії" основна вимога -- "бажання викладатись для перемоги, не служити, а фігачити на перемогу". Найпопулярніші професії у корпусі у напрямку РЕБ -- оператор і монтажник. Є також водії, діловоди, але їх менше.

"В нашій парадигмі оператор -- це людина, яка працює не в полі, а в безпечному місці, де в неї забезпечені всі побутові умови, і фокусується виключно на своїй роботі. Не думає про те, як їй зараз побігти в підвал від КАБу, як забезпечити собі опалення в зруйнованому будинку. І тут айтішники дуже доречні. Якщо людина знає комп'ютер -- це вже гігантський крок на шляху розвитку кандидата до того, щоб бути успішним оператором", -- говорить Олексій "Дід".

Зображення: надане 2-м корпусом НГУ 'Хартія'

Діяльність спеціалістів радіоелектронної боротьби на спостережному посту.

За словами Олексія, монтажники повинні володіти навичками ручної праці та мати знання в області зв'язку та електроніки.

"На жаль, серед людей, які приходять до нас, лише близько 1% здатні миттєво визначити, який автомат слід встановити для навантаження в 10 кВт, наприклад. Ця навичка формується в процесі роботи. Проте, якщо людина має технічні здібності, вона безумовно може досягти успіху в цій сфері — головне, щоб вона продовжувала навчатися і розвивати свої знання про роутери, налаштування радіомостів та інші аспекти цієї галузі," - зазначає він.

На думку Ярослава Філімонова, виробничі підприємства стикаються з браком кадрів, оскільки багато людей пішли на фронт, а інші залишили країну. Фахівців активно шукають на заходах типу DOU DAY або намагаються переманити з конкурентних компаній. "Однак така практика переманювання спеціалістів в сфері розробки програмного забезпечення призводить до певних наслідків. Будь-який дефіцит викликає зростання зарплат, і, врешті-решт, виграє той, хто готовий запропонувати більше фінансових умов. Таким чином, можна привернути фахівця лише в межах своїх фінансових можливостей."

У дронщиків, зазначає він, набагато більші можливості і обсяги роботи: "Дрон -- це one way ticket переважно, він полетів і не повернувся, треба новий, тому там постійний конвейер. Засоби РЕБ все-таки живучіші: середній термін роботи простих засобів, якими захищають людину, машину, окоп -- тиждень-два. Такі системи, як наші, які виставляються за 5-10 км від фронту, можуть жити набагато довше. Відповідно, в нас не такі великі обсяги. Але з переходом на більш технологічний уклад протягом 2025 року в нас дійсно з'явились софтові, айтішні позиції, інженери, які займаються написанням коду, обслуговуванням серверів".

За спостереженнями Філімонова, процеси еволюції дефтеку та IT-індустрії мають чимало спільного. "Якщо поспілкуватися з ветеранами IT, які пережили ренесанс у цій сфері в Україні, вони відзначать, що сучасний дефтек нагадує IT-сектор початку 2000-х років. Просто IT вже два десятиліття активно розвивається та досягнув вражаючих висот. А чому так сталося? Бо в Україні живе безліч талановитих та розумних людей".

Зображення: надане 2-м корпусом НГУ 'Хартія'

Чи справді електромагнітні випромінювання можуть негативно впливати на здоров'я?

Вплив радіоелектронної боротьби (РЕБ) на здоров'я є досить неоднозначним. Військові неодноразово висловлювалися про те, що вона може мати негативні наслідки, зокрема, впливаючи на слизові оболонки та внутрішні органи, а також викликаючи випадіння волосся.

Олексій "Дід" зазначає, що засоби придушення купольної дії мають певний сектор роботи, і якщо людина цим РЕБом себе хоче захистити, то буде під зоною його впливу, коли він увімкнений. І це може призводити до змін в організмі, але до яких -- передбачити важко.

"Коли йдеться про засоби зосередженого впливу, які ми здебільшого використовуємо на тактичному рівні, важливо зазначити, що, по-перше, ми прагнемо максимально виключити присутність людей на позиціях радіоелектронної боротьби, щоб уникнути можливих поранень або загибелі. По-друге, ці засоби мають більший ефект на людину, коли вона опиняється в їхньому радіусі дії. Не можу заперечувати, що їхній вплив може досягати 5-7 км, наприклад, коли охоплюються позиції мінометників, проте в цьому контексті існує безліч змінних: відстань, потужність сигналу, модуляція, а також те, чи перебуває людина на поверхні чи під землею, і багато іншого", — ділиться Олексій.

На стан здоров'я людини впливають різноманітні особисті чинники. Серед них — екологічні умови місця проживання до війни, регулярність занять спортом, наявність проблем зі здоров'ям у дитинстві, шкідливі звички та інші аспекти. Олексій "Дід" розповідає, що протягом 15 років працював з обладнанням мобільного зв'язку і перебував під впливом цих технологій, проте не відзначає ніяких змін у своєму здоров'ї, пов'язаних з цим. На його думку, якщо виникають проблеми, то вони мають інші причини.