На фоні російських ударів по чорноморській інфраструктурі одного з дунайських маршрутів недостатньо для ефективного експорту української сільськогосподарської продукції. Тому Україні необхідна підтримка з боку ЄС для збільшення обсягів вантажоперевезень через наземні пункти пропуску.
Цю інформацію в ексклюзивному інтерв'ю для Укрінформу озвучила Олександра Авраменко, голова комітету з європейської інтеграції асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ).
"Станом на зараз діючі шляхи солідарності не в змозі покрити ту потребу, яка є в українського агросектору, щоб відносно вільно вивозити товари з України", - заявила експертка, пояснивши, що це стосується не тільки насипної продукції, а й упакованої, для якої необхідні контейнери та спеціальний температурний режим.
Вона зазначила, що ситуацію ускладнює те, що навігація по річці Дунай наразі не функціонує в повному обсязі, оскільки через спекотне літо рівень води досяг рекордно низьких показників. Таким чином, цей маршрут можна використовувати лише для окремих вантажів, які прямують у напрямку Чорного моря.
"Потенціал Дунаю при найкращій потужності складає 2,5 мільйона тонн на місяць", - розповіла Авраменко.
На думку асоціації, від Євросоюзу необхідна підтримка для виходу на треті ринки збуту, "яку вони обіцяли у вигляді так званих "flanking measures", для того, щоб допомогти перекрити додаткові витрати на логістику, яких зазнають українські виробники". Таким чином, вважає експертка, стане можливо підтримати ліквідність виробників для продовження виробництва, забезпечити доставку продукції до споживачів та додатковий прибуток для європейських логістичних компаній, які зацікавлені в тому, щоб перевозити український вантаж.
"Дунайського маршруту недостатньо для забезпечення ефективного вивезення продукції за межі країни. Лише спільні зусилля всіх транспортних шляхів солідарності можуть гарантувати стабільність цього процесу. Всі пункти пропуску – через Польщу, Угорщину, Словаччину та Румунію – повинні функціонувати без збоїв. Неприпустимо, що їхній графік роботи обмежений, наприклад, з восьмої ранку до шостої вечора, адже потік вантажів має бути безперервним", – зазначають у УКАБ.
У зв'язку з цим необхідно розбудовувати інфраструктуру на кордонах, оскільки черги можуть виникати й надалі, пояснює Авраменко: "Навіть якщо Україна почне більше експортувати морем, усе одно залишатиметься експорт готової продукції, яка традиційно прямує шляхами солідарності. Зокрема, через те, що контейнеровози не заходили до чорноморських портів".
Відзначаємо, що питання оформлення залишаються окремим аспектом, підкреслює експерт. "Це, зокрема, залежить і від української сторони: потрібно навчитися правильно оформляти транзит, щоб вантажі могли швидше перетинати кордон".
За інформацією Укрінформу, Тарас Висоцький, міністр аграрної політики та продовольства, під час свого онлайн-виступу на Форумі аграріїв Львівщини підкреслив, що альтернативні шляхи експорту української агропродукції виявилися ефективними, але не в змозі повністю замінити обсяги постачань, що проходять через морські порти. Основне стратегічне завдання держави полягає в відновленні повноцінного експорту через порти регіону Великої Одеси.
В Єврокомісії повідомили, що Європейський Союз збереже свою підтримку українським агроекспортерам, враховуючи проблеми з логістикою, викликані атаками Росії на морські порти України. У цьому контексті дунайський коридор розглядається як потенційна альтернатива морським шляхам доставки.
8 вересня Андрій Сибіга провів телефонну бесіду з Каєю Каллас, високою представницею ЄС у справах зовнішньої політики та безпеки, під час якої вони узгодили дії для забезпечення стабільного функціонування українського продовольчого коридору в Чорному морі.
#Укрінформ #Україна #Порт #Європейський Союз #Угорщина #Європейська комісія #Товари #тонна #Одеса #Чорне море #Вода #Логістика #Словаччина #Експорт #Європейська інтеграція #Румунія #Державний кордон України #Інтермодальний контейнер #Прибуток (економіка) #Морський транспорт #Дунай #Посада #Контейнеровоз #Температури #Український клуб агробізнесу
