Учасники пресконференції, що пройшла у вівторок в агентстві "Інтерфакс-Україна", висловили занепокоєння з приводу ініціативи Міністерства охорони здоров'я, яка забороняє приватним МРТ та КТ-центрам, що працюють на територіях комунальних лікарень, отримувати оплату від пацієнтів. Вони вважають, що це може негативно вплинути на доступ пацієнтів до необхідної інструментальної діагностики.
"Сучасна інструментальна діагностика - це значно більше, ніж наявність просто КТ та МРТ-апарату в медичному закладі. Приватні діагностичні центри протягом багатьох років формували сильні команди радіологів, вони інвестують не лише у закупівлю та обслуговування обладнання, а й у навчання лікарів, розроблення спеціальних протоколів, консультації в складних випадках та контролю якості. Не кожна лікарня має достатню кількість фахівців або необхідний клінічний досвід для виконання всього спектра складних досліджень", - сказала медичний директор ТОВ "Апаратна медицина" Анна Кравець.
Вона підкреслила, що "пацієнтам не достатньо лише виявити наявність вільного томографа".
"Не варто ставити державну та приватну медицину в опозицію одна одній. Обидва сектори мають свої унікальні можливості та завдання, які повинні доповнюватися. Основне завдання держави полягає в тому, щоб встановити прозорі та однакові правила гри. Ми підтримуємо ініціативи Міністерства охорони здоров'я щодо ліквідації подвійних оплат. Це питання можна вирішити шляхом впровадження електронного обліку, детального інформування пацієнтів, чіткого розмежування безкоштовних і платних послуг, а також контролю за кожним дослідженням", - зазначила вона.
Зі свого боку, генеральний директор МДЦ "Експерт" Олександр Гайдабас зазначив, що представлений МОЗом законопроєкт "шкодить як пацієнту, так і бізнесу".
"Протягом чотирьох років війни ми не зупинялися на шляху розвитку нашої мережі, постійно оновлюючи обладнання та розширюючи свої можливості. За цей період ми вклали 203 мільйони гривень, з яких 60 мільйонів пішло на реконструкцію приміщень. Багато об'єктів, які ми орендували, були у занедбаному стані, десятиліттями не використовувалися. Після нашої реконструкції ці будівлі стали сучасними об'єктами з усіма необхідними інженерними системами, готовими надавати послуги людям. Всі наші центри знаходяться у власності місцевих громад, і коли термін оренди закінчиться, це майно залишиться у розпорядженні громади," - зазначив він.
Гайдабас підкреслив, що приватні центри інструментальної діагностики виконують роль підтримки для медичних установ у разі несправності державного або комунального обладнання, забезпечуючи безперервність надання медичних послуг.
"Ми теж проти того, щоб брати подвійну оплату з пацієнта. Тому треба навести лад і розробити прозорий механізм, який унеможливлює корупцію. Якщо нам скажуть заключати договір тільки з лікарнею, в якій ми знаходимося, це може викликати корупцію, адже головний лікар буде вирішувати, надавати нам пацієнтів чи ні, перераховувати нам кошти за виконані послуги чи ні", - сказав він.
Гайдабас висловив думку, що "можливо створити квоту, укласти прямі угоди з діагностичними центрами, встановити тарифи НСЗУ на інструментальну діагностику та на основі цих прозорих цін надавати квоту відповідно до можливостей центру. Це дозволить МОЗ зменшити черги, і пацієнти не будуть чекати місяцями".
"Якщо ми втратимо довіру інвесторів, то завтра жоден з них не захоче сюди приїхати. Від цього законопроєкту постраждають як пацієнти, так і держава", - зазначив він.
Відповідаючи на запитання агентства "Інтерфакс-Україна", Гайдабас зазначив, що запропонований МОЗом законопроєкт не передбачає жодних компенсацій приватним центрам інструментальної діагностики у разі заборони їх роботи на базі приміщень державних та комунальних медзакладів.
Виконавча директорка Асоціації приватних медичних закладів України (АПМЗУ) Анна Кулик висловила свою думку, що Міністерство охорони здоров’я обґрунтовує свою законодавчу ініціативу потребою "захистити" пацієнтів від подвійних витрат і підвищити контроль за призначеннями. Проте формулювання, запропоноване в законопроєкті, може насправді ускладнити будь-які законні методи оплати за діагностику, включаючи добровільне медичне страхування, корпоративні програми від роботодавців, а також фінансову підтримку від благодійних організацій, міжнародних фондів чи спонсорів клінічних досліджень.
"Чимало медичних установ не володіють власними апаратами МРТ або КТ, тому саме приватні діагностичні центри протягом багатьох років надавали громадам необхідні послуги. Обмеження їхньої роботи може спричинити збільшення черг, які вже досягають кількох місяців, а також призвести до зменшення доступу до обстежень і погіршення якості медичних послуг," – зазначила директорка АПМЗУ.
Кулик зауважила, що запропонована МОЗом модель "робить керівництво лікарні єдиним замовником приватної діагностики, фактично позбавляючи пацієнтів права вибору".
"Якщо не буде отримано додаткове фінансування, є ймовірність, що державні установи не зможуть надати повний обсяг досліджень. Міністерство охорони здоров'я визнало, що державні лікарні стикаються з нестачею сучасних технологій, проте одночасно пропонує модель, яка може насправді знищити сегмент приватної діагностики, що наразі компенсує цю проблему," - зазначила вона.
Згідно з оцінками АПМЗУ, вартість закупівлі одного апарату МРТ і одного КТ для медичного закладу становить не менше 75-107 млн грн. Якщо врахувати витрати на реконструкцію приміщень та обслуговування, ця сума перевищує 100 млн грн.
"Якщо необхідність оновлення приватної інфраструктури виникне для принаймні 100 медичних закладів, це призведе до додаткових капітальних витрат щонайменше у 10 млрд грн. Цей законопроєкт не лише стосується боротьби з подвійним фінансуванням, але й створює безпосередню загрозу для функціонування приватних діагностичних центрів у лікарнях", - зазначила Кулик.
Вона підкреслила, що АМПЗУ виступає з рекомендацією контролю за певними дослідженнями та їх фінансовими джерелами, замість повної заборони законної діяльності.
"Потрібно забезпечити реальний контроль за державним обладнанням, прозорі черги, облік кожного дослідження та відповідальність керівництва лікарень за неефективне використання техніки. МОЗ не надало достатніх аналітичних даних про масштаби подвійної оплати, кількість підтверджених порушень та причинний зв'язок між присутністю приватного центру і завантаженістю державного обладнання", - сказала директорка АМПЗУ.
Президент Всеукраїнської ради прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк підкреслив, що "пацієнт має зберігати своє право на вибір постачальника послуг, визначення часу для проходження дослідження та легітимний метод його оплати".
"Запропонований закон може призвести до збільшення черг і обмежити доступ до діагностики, зокрема для військовослужбовців, ветеранів, людей з обмеженими можливостями та соціально незахищених пацієнтів. Міністерству охорони здоров'я слід доопрацювати ініціативу, щоб вона дійсно вирішувала питання повторного стягнення коштів з пацієнтів, а не створювала нові перешкоди для отримання діагностичних послуг. Важливо заборонити лише повторну оплату конкретних послуг, які вже були оплачені Національною службою здоров'я України, зберігши при цьому можливості для страхового, благодійного та приватного фінансування, а також не обмежуючи законні платні дослідження, і запровадити відповідальність за виявлені порушення", - зазначив він.
У липні Міністерство охорони здоров'я України запропонувало внести корективи до статті 18 Основ законодавства про охорону здоров'я. Однією з ключових пропозицій стало заборонити приватним медичним закладам, які орендують приміщення у державних або комунальних лікарнях, стягувати плату з пацієнтів за послуги інструментальної діагностики. Відомство аргументувало цю ініціативу необхідністю захистити пацієнтів від примусу оплачувати медичні послуги, які вже були фінансовані державою в рамках Програми медичних гарантій (ПМГ).
Згідно з інформацією Міністерства охорони здоров'я, з 2020 року в українські лікарні було доставлено 235 комп'ютерних томографів на загальну суму понад 3,36 мільярда гривень. На сьогоднішній день в Україні кількість КТ-апаратів на 1 мільйон населення перевищує показники деяких європейських країн. Однак у країнах Європейського Союзу кількість досліджень, що проводяться на одному апараті щодня, значно вища.
Станом на сьогодні в українських медичних установах налічується 749 комп'ютерних томографів. З них 496 апаратів функціонують у закладах, які надають безкоштовну медичну допомогу в рамках програми медичних гарантій. В комунальних медичних установах експлуатується 396 КТ-апаратів, 58 з них використовуються в приватних клініках, а 42 - в державних медичних закладах.
#Європа #Бізнес #Інвестор #Європейський Союз #Модель #Лікар #Лікарня #Благодійна організація #Закон України #Корупція #Медицина #Пацієнт #Експерт #Комп'ютерна томографія #Магнітно-резонансна томографія #Національна служба здоров'я України #Генеральний директор #Діагноз #Міністерство охорони здоров’я (Україна) #Держава (політика) #«Інтерфакс-Україна» #Томографія #Право на ініціативу (законодавче)
