У Верховній Раді був поданий законопроєкт №16119, який зменшує мовні вимоги в освітніх закладах та вводить для шкіл статус "установи національної меншини". Цей документ створено з метою відновлення переговорного процесу з Європейським Союзом: ініціатива покликана усунути вето Угорщини на відкриття двох нових переговорних кластерів. Інформацію надає Укрінформ.
Основний акцент, який роблять автори, полягає в тому, що українська мова залишається основною в освітньому процесі, а запропонований законопроєкт не передбачає повернення російської мови в систему освіти. Зміни стосуються лише мов корінних народів України та національних меншин, які є офіційними мовами країн Європейського Союзу.
Що саме зміниться у школах
Законопроєкт чіткіше визначає, як поряд із державною можна використовувати мови нацменшин ЄС. Наприклад, якщо в школі є клас, де діти навчаються угорською, вони зможуть послуговуватися нею не лише на уроках, а й у спілкуванні з учителями та іншими учасниками освітнього процесу. Українська при цьому лишається мовою навчання.
Одночасно виникає нове визначення — заклад загальної середньої освіти, який має статус установи для національних меншин (спільнот). Для отримання такого статусу в навчальному закладі повинні навчатися не менше ніж 50%+1 учнів, які вивчають предмети мовою національної меншини, причому це стосується лише мов, що входять до складу Європейського Союзу.
Скільки шкіл це зачепить
За даними Міністерства освіти і науки, нові правила можуть торкнутися 149 освітніх установ, що становить приблизно 1,2% від загальної кількості шкіл в Україні. Це свідчить про те, що зміни стосуються досить обмеженого кола закладів, а не є глобальною зміною мовної моделі освіти в країні, зазначив голова комітету Верховної Ради з питань освіти Сергій Бабак.
Батькам окремо пропонують дати право ініціювати розширення переліку предметів, які викладатимуть українською. Для цього знадобиться письмова заява батьків не менше двох третин учнів відповідного класу чи групи, після чого рішення ухвалює сам заклад освіти.
Ще одна нова норма стосується директорів приватних навчальних закладів: якщо в школі функціонують класи, де освіта здійснюється мовою корінного народу або національної меншини ЄС, директорам більше не знадобиться підтверджувати знання української мови за допомогою державного сертифіката. Згідно з інформацією Міністерства освіти і науки, ця зміна стосується лише керівників 29 навчальних закладів у всій країні.
Чому це має значення для приєднання до ЄС
Захист прав нацменшин є частиною зобов'язань України в межах Кластера 1 "Основи процесу вступу до ЄС". Саме мовне питання довго блокувало просування в переговорах: Угорщина накладала вето, вимагаючи більших прав для угорськомовної громади Закарпаття. Ухвалення документа, як очікують автори, допоможе відкрити два переговорні кластери.
"Українська мова продовжує виконувати роль основної мови в освітньому процесі. Запропонований законопроєкт не знижує її статус і не відновлює використання російської мови в навчанні", — зазначив Бабак. Він також підкреслив, що текст документа доопрацьовувався протягом останніх двох тижнів у співпраці з керівництвом Верховної Ради, урядом, європейськими партнерами та Угорщиною.
Раніше портал Знай інформував, що учні мають можливість отримати фінансування до 250 000 грн на реалізацію шкільних проєктів. Прийом заявок триває лише до 2 жовтня.
#
