Абсолютна відсутність бажання європейців протистояти агресії вражає на фоні світової нестабільності.
Громадяни європейських держав висловлюють чітке небажання захищати свої нації в умовах можливого російського вторгнення. Проте ці погляди можуть зазнати змін, якщо розпочнеться реальний військовий конфлікт. Таку інформацію наводить видання The Times.
Видання зокрема наводить дані нещодавнього опитування у Великій Британії, в якому лише 6% опитаних заявили, що добровільно взяли б до рук зброю для захисту країни у разі нападу. Ще 14% відповіли, що погодилися б служити, якби їх безпосередньо мобілізував уряд.
Як пише The Times, настільки низькі показники виглядають вражаючими на тлі нинішньої міжнародної ситуації. Авторка публікації іронізує, що якби була на місці російського президента Володимира Путіна, то вже "вишикувала би військові кораблі біля Дувра". Водночас вона наголошує, що результати соціології не варто сприймати буквально.
"Війна - це справжнє випробування, а нові тенденції у медіа та соціальних мережах зробили її жахливі наслідки більш доступними для нашого сприйняття, ніж коли-небудь раніше", - зазначає журналістка.
Незважаючи на це, авторка висловлює сумнів щодо того, що результати проведеного опитування адекватно відображають справжню реакцію британців в умовах безпосередньої військової загрози. Вона наводить в приклад знамените голосування в Оксфордському союзі 1933 року, коли більшість студентів висловилася проти участі у війні "за короля і країну". Проте всього через шість років, після початку Другої світової війни, добровільні пункти набору в Оксфорді виявилися переповнені охочими приєднатися до армії.
Ще одним аргументом авторка називає досвід України. За її словами, до повномасштабного вторгнення країна мала нижчий рівень довіри до влади, складніші державні інституції та гірші соціально-економічні показники, однак це не завадило українцям масово стати на захист своєї держави.
"Українці стикнулися з більш серйозними порушеннями суспільного договору, ніж ми, - їх рівень життя був нижчим, бюрократія працювала менш ефективно, а довіра до політиків була ще нижчою. Проте, коли настала потреба, вони все ж вирішили взяти до рук зброю," - підкреслила вона.
Авторка також звертає увагу на деталі опитування. Лише 29% респондентів вважають повномасштабний напад на Велику Британію взагалі можливим у найближче десятиліття. Крім того, 52% пояснили свою неготовність воювати віком або станом здоров'я.
Отже, авторка статті сумнівається, що в умовах війни лише 6-14% британців готові будуть стати на захист своєї країни.
"Зачекай, поки танки Путіна будуть на твоєму подвір'ї, а потім скажи, що не будеш воювати", - іронізує журналістка.
Небезпека агресії з боку Росії щодо держав НАТО.
Як повідомлялося УНІАН, у квітні прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив занепокоєння, що Росія може здійснити напад на країни НАТО у найближчі місяці, а не через роки. Він підкреслив, що існують сумніви щодо готовності Альянсу та Сполучених Штатів швидко та ефективно виконати свої зобов'язання у випадку агресії, наводячи приклад інциденту з російськими безпілотними літальними апаратами в польському повітряному просторі.
Також ми розповідали, що кордони країн НАТО з Росією залишаються майже неукріпленими, попри заяви політиків про підготовку до можливого вторгнення. Польща та Литва мають лише часткові загородження, Латвія й Естонія почали роботи, але вони просуваються повільно. Лише Фінляндія веде активну розбудову оборонної інфраструктури.
Можливо, вас також привернуть увагу наступні новини:
#Росія #Журналіст #Українці #Українське незалежне інформаційне агентство #Європа #Володимир Путін #НАТО #Прем'єр-міністр #Танк #Студент #Інфраструктура #Дональд Туск #Польща #Фінляндія #Збройний конфлікт #Агресія #Литва #Друга світова війна #Естонія #Латвія #Соціологія #Оксфордський університет #Бюрократія #Дувр #Оксфорд #Велика Британія #Британці
