Чотири новели однієї авторки. Ніби й трохи різні, але, якщо уважно та вдумливо їх прочитати, можна зробити деякі узагальнюючі висновки. Усі вони – розлого чи лаконічно, іноді аж занадто лаконічно, а то й не без іронії, яка межує з сарказмом («Цяточка в зоні декольте»), – змальовують наше сьогоденне життя. З усіма його злигоднями, негараздами, хеппі ендами, викрутасами і примхами долі, які важко й придумати (але все одно вони, ці примхи долі, не фантастичні вигадка, а навпаки, є нашою живою реальністю, побаченою і сфокусованою, «схопленою», якщо можна так висловитися, авторкою оповідань). Змальовані звичайні люди, які шукають кращого життя, іноді помилково вважаючи, що воно вимірюється товщиною гаманця чи потрібними зв’язками з потрібними людьми, помиляються чи навіть зраджують, шукаючи собі іншого інтимного партнера, постійно борються або за місце під сонцем, або за те, щоб виборсатися із жахливої халепи, у яку потрапили.
За задумом авторки, доля ніби й карає тих, хто аж занадто вже «загрався» в спроби досягнути кращого становища, не гребуючи хитрістю і обманом стосовно найближчих, може, навіть найдорожчих людей, цинічно підносячи своє «Я» вище за будь-яку іншу особистість. Так сталося з героїнею «…Собакаgmail.соm» та з героєм «Чорної вени». Ні з чим залишаються герої «Одаліски з гарему», хоча нібито нічого поганого не вчинили. Хіба що саму спробу підзаробити на чужій проблемі можна розцінювати досить-таки неоднозначно. Власне, оповідання «Одаліска з гарему» єдине, після прочитання якого залишається відчуття якоїсь невизначеності та ніби незавершеності.
Позитивні герої, навпаки, знаходять вихід зі скрути, як подружжя в «Цяточці в зоні декольте», або навіть виходять на новий, значно кращий рівень свого життя, як героїня «Чорної вени» (щоправда, у цьому випадку незрозуміло, що саме допомогло героїні, тож її піднесення сприймається в деякій мірі як художній контраст для підкреслення глибини морального та фінансового падіння головного героя). Або ж явно позитивний персонаж так і залишається з тим, з чим, так би мовити, потрапив у оповідання – як сталося з героєм «…Собакиgmail.соm), але тут відсутність хеппі-енду зовсім не шкодить сприйняттю. Навпаки, такий прямий і щирий реалізм немовби вихоплює картинку з повсякденності того чи іншого невеликого містечка. А гумор і сарказм «Цяточки….» майстерно переплітається з піднятими актуальними, аж болючими суспільними проблемами: від фінансового неблагополуччя працьовитих творчих людей до фанатизму і консервативності сучасних зоозахисників чи впливу дописів у Фейсбуці на медіа-атмосферу цілого міста. Власне, дещо схожим чином крізь напів смішну браваду «потоку свідомості» головного героя «Одаліски з гарему» також проглядаються серйозні проблеми – і життя «на межі» алкоголезалежних, і підлітковий бунт проти свавільних «сватів» – власних батьків.
То про що ж ці чотири оповідання? Вони – про нас, і їх варто прочитати і навіть перечитати, щоб краще зрозуміти теперішній світ і себе в ньому.
Сергій ГЕЙКО
P. S. Гостросюжетні новели Ніни Даниленко «Жінка в соку», «Європейське полювання», «Слід лисиці», «Одаліска з гарему», «…Собакаgmail.соm», «Цяточка в зоні декольте» і «Чорна вена» можна прочитати в альманахах «Степ» Кіровоградського обласного літературного об’єднання ім. В.Погрібного. Обласна наукова бібліотека імені Д.Чижевського висунула ці твори на здобуття обласної літературної премії імені Євгена Маланюка, нашого видатного земляка.
