15 серпня на сайті ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з’явилось повідомлення про необхідність зміни (коригування) тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на 2019 рік. Нас сповіщають, що це зумовлено зростанням вартості електроенергії та необхідністю погашення частини кредиту Світового банку. Сумарно послуги централізованого водопостачання та водовідведення планується встановити на рівні 31,07 грн/м3 (нині – 28,68 грн/м3).
За встановленим порядком щорічно до 1 червня ОКВП надсилає до НКРЕКП заяву і пакет документів – розрахунки нових тарифів на наступний рік. Так відбулось і в цьому році. Ліцензіат відправив до НКРЕКП заяву з необхідними документами, в яких загальний тариф на централізоване водопостачання та водовідведення було визначено у 37,42 грн/м3. Такий тариф може вступити в дію з 1 січня 2020 року. Причому цей тариф ОКВП нарахувало у позачерговій заяві станом на 01.10.2018, підвищивши свій попередній «плановий» тариф більш ніж на три гривні. Це було логічно і зрозуміло.
Але зараз у зв’язку з поданням ліцензіатом заяви на нижчий, ніж 37,42 грн/м3 , виникає перше питання: який тариф з цих двох і коли слід очікувати споживачу? Чи затвердить взагалі НКРЕКП такий «захмарний» тариф? Скоріш за все, керівництво ОКВП розраховує на швидке встановлення тарифу 31,07 ще до встановлення 37-гривневого. Втім, нам відома неспішність НКРЕКП. Не зовсім зрозуміло правда, чому всупереч п. 1.7 Порядку встановлення тарифів (постанова НКРЕКП від 10.03.2016 №302) одночасно з коригуванням складової тарифу, пов’язаної зі збільшенням вартості електроенергії, коригуються ще деякі інші складові структури тарифу.
Інше питання у зв’язку з оприлюдненням зазначеного повідомлення. Чому другою причиною перегляду тарифу ОКВП вказує необхідність погашення частини кредиту Світового банку, змінились умови договору? Адже під час укладання угоди у 2014 році було складено чіткий графік погашення боргу, згідно яким з 2019 по 2031 рік підприємство кожне півріччя повинно повертати кредитору 3,85 відсока від суми субкредиту (тим більше, що останнім часом гривня суттєво зміцніла по відношенню до долара). Можливо, під «шумок» зростання електротарифу?..
Проте мене, як і більшість споживачів, не перестає цікавити сам доволі складний і заплутаний процес розрахунків тарифів підприємством-монополістом у сфері надання послуг централізованого водозабезпечення. Одразу слід зауважити, група активістів має низку зауважень щодо виконання вимог нормативних документів у розрахункаж тарифів. Я підготував невеличку діаграму, а також таблицю з поясненнями та коментарями.
Як видно з цих показників, обсяги фактичного водопостачання ОКВП за останніх п’ять років мають чітку тенденцію до зниження. В той же час п. 2.3 Порядку формування тарифів, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.2016 №302, наголошує, що “Річні плани ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водо відведення складаються окремо за видами такої діяльності на підставі фактичних за останні п’ять років та прогнозованих обсягів централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів”. Однак, як бачимо, попри це кожного року керівник комунального підприємства Роман Ілик підписує, а директор департаменту ЖКГ Кіровоградської облдержадміністрації О. Довжук затверджує такі річні плани, практично, без урахування згаданих вимог кожного разу зі штучно завищеними плановими показниками централізованого водопостачання та водовідведення. Приміром, у 2014-2016 роках їх було завищено на 23-30%(!). Хоча в наступні роки з не відомих мені причин «апетити» цих керівників помітно знизились.
Зрозуміло, що подібні штучні завищення згаданих планових показників призводять до зростання суми річних планових витрат собівартості продукції (води) і до безпідставного завищення тарифу. Аналогічно підвищується і тариф на водовідведення В результаті ОКВП розраховує на надлишкові прибутки, здобуті протиправним шляхом. Для прикладу. Тільки за рахунок підвищення планових показників централізованого водопостачання та водовідведення 2019 року лише на 3,75% підприємство могло (при тарифі понад 34 грн. за куб) забезпечити собі додатковий прибуток понад 20 млн. грн. Виходить, що треба лише «правильно» відпрацювати річний план ліцензійної діяльності?
Природно, що регулярні підвищення тарифів водозабезпечення до захмарних висот, змушують споживачів до економії. Особливо це помітно на обсягах споживання води населенням. За таких умов, коли фактичні обсяги використання води споживачами щорічно знижуються, керівництво ОКВП вимушено якимось чином виправдовувати підвищення планових показників водозабезпечення кожного наступного року. І такий спосіб знайдено. Треба показувати збільшення чисельності таких категорій , як «інші споживачі» і навіть бюджетних установ(?). Причому без наявності (перше півріччі поточного року, коли здійснюються розрахунки), укладених з такими споживачами (юридичними особами) відповідних договорів на наступний рік. Тим самим, порушується інша умова п. 2.3 Порядку - щодо прогнозованих показників з урахуванням укладених зі споживачами відповідних договорів. Таку ситуацію відображено в наступній таблиці.
Дана таблиця представляє планові показники обсягів водопостачання та водовідведення за категоріями споживачів, передбачені діючим на 01.07.2018 тарифом і для порівняння, планові ж показники обсягів у розрахунках ОКВП на 2019 та 2020 роки. Звернемося до показників у розрахунках тарифів на 2019 рік, хоча показники розрахунків на 2020 рік аналогічні.
Яким чином зменшення чисельності бюджетних установ на 7 од. призводить до збільшення їх річної потреби у воді на 16,9%?
На якій підставі зросла планова кількість «інших споживачів» у 2019 році аж на 91 од.? Можливо, це обумовлено різким економічним зростанням області?
Чи були своєчасно укладені відповідні договори з «іншими споживачами» на 2019 рік, як це передбачено п. 2.3 Порядку?
Чому при зростанні кількості «інших споживачів» по водопостачанню на 91 од, їх кількість по водовідведенню зменшується на 96 одиниць? І що більш цікаво. Чому при такому зменшенні чисельності споживачів плановий показник обсягу водовідведення для них все одно зростає на 19%? І таких питань щодо розрахунків тарифів можна ставити ще безліч.
Передбачаю можливість аргументів опонентів. Мовляв, розрахунки тарифів ОКВП пройшли перевірку і затверджені НКРЕКП, їх перевірила також і приватна аудиторська фірма «АС-АУДИТ» (вартість 50 000 грн). Такому аргументу я маю декілька заперечень. По-перше, НКРЕКП затвердила не тариф, розрахований ліцензіатом, а інший, знижений на 5,6 грн. за куб., у зв’язку з хронічним невиконанням ОКВП Інвестиційних програм. По-друге. Не помилюсь, якщо скажу, мало хто вірив у правомірність рішень і постанов цієї Комісії і раніше, а після скандального викриття схеми «Роттердам+», тим більше. Якщо та ж сама НКРЕКП свого часу «не помічала» перевищення планових показників ОКВП (читай, тарифів) майже на третину, то ще з більшим успіхом «не помітить» якихось 4-5% і зараз. Не буду перелічувати, чого ще «не було помічено» НКРЕКП та згаданим суб’єктом аудиторської діяльності під час перевірки розрахунків тарифів-2019. Зазначу лише, що тема дотримання обов’язкового принципу професійного скептицизму, а також додержання принципів чесності, об’єктивності та професійності поведінки під час перевірки тарифів ОКВП на 2019 рік приватною фірмою «АС-АУДИТ» - тема окремої розмови.
Наступний аргумент: пан Ілик вже якось озвучував: «Чим вищі обсяги планових показників централізованого водопостачання та водовідведення, тим нижчий тариф». Це так. АЛЕ! За умови, якщо б річні планові обсяги води штучно не підвищувались, а відповідали фактичним обсягам води, використаними споживачами. На практиці за рахунок безпідставного завищення планових показників централізованого водопостачання та водовідведення ОКВП підвищує суму річних планових витрат собівартості (електроенергія, реагенти, витрати на збут і т. ін.), а фактичний обсяг реалізації продукції кожного року виявляється меншим за плановий. Тобто тариф (ціна продукту) розрахований на більший обсяг використання води, ніж той, який фактично одержують споживачі. Таким чином, виникає додатковий прибуток підприємства у декілька мільйонів гривень для використання на розсуд керівника та, мабуть, ще декого.
Я – не прихильник зниження тарифів за будь-яку ціну. Я – за обґрунтований, справедливий тариф, розрахований чесно, відповідно до встановлених норм і правил. Ціна на електроенергію повинна бути знижена, і передумови для цього є. Механізм розрахунків тарифів водопостачання потребує удосконалення, можливо, з поверненням цих функцій на місця. Тут бачу важливу роль громадських організацій. Увесь процес розрахунків, які здійснює підприємство-монополіст, повинен бути під пильним контролем не тільки відповідних структур місцевих органів влади, а й громадськості.
Леонід БОБРОВ
