Протягом останніх років в Україні, в тому числі і в Кіровограді, залишається напруженою демографічна ситуація, значно погіршилося здоров’я дітей. Захворюваність школярів зростає з року в рік, і на час закінчення школи лише 3 – 5 відсотків дітей можуть вважатися повністю здоровими.
За результатами аналізу поширеності захворювань серед дітей віком до 14 років за 2013 рік спеціалісти Кіровоградського міжрайонного управління головного управління Держсанепідслужби України встановили, зокрема, що кількість хвороб органів травлення дітей до 14 років зросла з 14,0 до 16,7. Серед основних причин – незадовільна якість їх харчування.
Як зазначила начальник відділу вищезазначеного управління Тамара Третяк, раціони харчування дітей дошкільного та шкільного віку дефіцитні за вмістом тваринного білка. Загальна кількість білка в раціоні дітей має становити від 75 до 90 відсотків від норм їхньої фізіологічної потреби. Однак реалії інші – тваринного білка діти вживають менше на 20 – 30 відсотків. У раціонах замінено білок тваринного походження на рослинний, переважно злакових рослин. Харчування дітей вкрай одноманітне. Основними стравами та продуктами, що споживає переважна більшість дітей, є хліб, макаронні вироби, картопля, супи, борщі. Між основними прийомами їжі діти в основному їдять хлібобулочні та кондитерські вироби. Тобто переважають продукти, багаті на вуглеводи, насичені жири, холестерин.
Низький вміст кальцію в раціонах харчування прямо пов’язаний із вкрай низьким споживанням дітьми молока (фізіологічна норма для дітей шкільного віку – близько 500 г). Школярі майже не вживають молочних продуктів – твердого та кисломолочного сиру, сметани. При необхідній кількості сиру 56,7 г на добу діти вживають його лише 0,13 грама, сметани – 0,02 грама. Яєць та риби школярі споживають чверть від потреби.
У раціонах харчування школярів недостатньо овочів та фруктів, що призводить до низького вмісту вітаміну С. Отже, висновок один: раціони харчування розбалансовані за вмістом білків, жирів, вуглеводів.
– Наше спільне завдання з батьками – спрямувати всі зусилля на профілактичні заходи, завдяки яким стан фактичного харчування школярів покращиться, – підсумувала фахівець Держсанепідслужби.
