Очільник обласного центру тимчасово заборонив фінансувати довгострокові будівництва – кошти можуть знадобитися на боротьбу з пневмонією нового типу. Про це Андрій Райкович повідомив у інтерв’ю 17 березня. Тим часом, місто докуповує медичне обладнання, власними силами долає нестачу засобів захисту, готується зокрема й до економічних потрясінь та чекає від центральної влади відповідей на низку незручних питань.
– У Кропивницькому офіційно не зареєстровано жодного випадку коронавірусу, – наголошує міський голова. – Але немає діагностики, немає тестів – ми не знаємо точно, є ця хвороба в місті чи немає. Наявні обмеження запроваджені згідно з рішенням державної влади, зокрема розпорядженнями Кабміну. Виходячи з обставин кожного дня, нової інформації, що надходить, я звертаюся до громади, інформую, роблю певні застереження. Комусь вони не подобаються, але, якщо їх дотримуватись, епідемія матиме менше шансів.
За наявною інформацією, тести мають завезти в Україну 21 березня. Отже, з початку наступного тижня вони можуть з’явитися в місцевих медзакладах. Від початку року в єдиній лабораторії, де це можна зробити в Україні, протестували на COVID-19 близько 500 зразків.
Чим захищатись, де лікуватимуть
Твердий факт: ліків немає, і поки що не буде. Хоча в США почали тести на добровольцях, і голова Єврокомісії висловила сподівання, що вакцина з’явиться восени. Тобто найкраще, що можна зробити з хворобою в найближчих півроку, – не захворіти на неї.
Медичних масок у кропивницьких аптеках цими днями немає – також твердий факт. Місцеві аналоги є, можуть бути виготовлені в необмеженій кількості, стверджує Андрій Райкович.
– Наша швейна фабрика «Україна» вже пошила і продає через свої фірмові точки достатню кількість хірургічних марлевих пов’язок. Вони нічим не гірші від флізелінових, ще й багаторазового використання – можна попрати, прокип’ятити або пропрасувати, та використовувати знову.
До появи перших клінічних випадків у Кропивницькому готують центральну міську лікарню.
– Там є інфекційне відділення дитяче, інфекційне відділення для дорослих, збудовані нами в попередні роки, в 2019 зводили другу чергу. Є можливості якісно лікувати людей, розмістити їх в ізольованих боксах. А от обладнання треба терміново докупити. Медики видали свої рекомендації – скільки, якого потрібно інструментарію, обладнання. Ми вже знайшли можливість, 18 березня купили додатково три апарати штучної вентиляції легень південнокорейського виробництва, універсальних, які можна використовувати і для дорослих, і для дітей. Ще три в ЦМЛ є. Шість апаратів можуть надати необхідну кількість медичної послуги для 120 важких хворих: така кількість пацієнтів, яким необхідна процедура штучної вентиляції, за статистикою приблизно відповідає загальній кількості захворілих на COVID-19 у 600 осіб.
Усього в медзакладах Кропивницького на сьогодні є 25 апаратів штучної вентиляції легень, уточнив Андрій Райкович.
За даними офіційної статистики, близько п’ятої частини всіх випадків захворювань, викликаних коронавірусною інфекцією, є тяжкими, 3 відсотки потребують реанімаційних заходів. Виходячи з офіційних цифр, в світі помер кожен 26-й та одужав кожен третій із захворілих на COVID-19.
– Якщо, не дай Боже, будуть ускладнення, багато тяжких випадків, апарати треба буде ще докуповувати, – зазначає міський голова. – Можливо, треба буде додати ще один лікувальний заклад для лікування людей з коронавірусом. Ми тримаємо в резерві таку можливість.
Вдарить по кишені
Пандемія та пов’язані з нею заходи загрожують не лише здоров’ю громадян, а й економіці та муніципальному розвитку. В найбільш загрозливій ситуації, на думку Райковича, – малий та середній бізнес.
– Це економічний базис держави, який живить і міський бюджет Кропивницького. Великі компанії можуть дозволити собі заморозити діяльність на певний час, в малих нема такого «жирового запасу».
Власників найбільших підприємств міста – «Ельворті», «Радій», «Кернел» та інших – міський голова збирав 17 березня.
– Я доповів обстановку, звернув їхню увагу на те, щоби вони дотримувалися на своїх підприємствах найвищого рівня санітарії та епідеміологічної безпеки. Бо там люди працюють на конвеєрах, розвести їх на більш безпечну відстань не завжди є можливість. Але можна перевірити стан здоров’я людей, поміряти на прохідній температуру, проінспектувати медперсонал підприємств, поспілкуватися з робітниками, перепитати.
Представникам бізнесу запропоновано долучитися до наповнення цільового благодійного фонду, кошти якого можуть бути використані медиками в разі термінової потреби. В умовах довгострокового карантину можуть бути повністю переорієнтовані також і видатки міського бюджету.
– Уже є програма, зроблено попереджувальні дії – я тимчасово заборонив фінансувати довгострокові будівництва, тимчасово призупинено дію програм, які фінансуються з бюджету розвитку, – житлово-комунальне господарство, капітальне будівництво, все. Будувати будемо тоді, коли мине небезпека. Можна, звичайно, проводити позапланові сесії, піаритися, по три дні говорити про це, порушуючи вимоги епідемічної безпеки. Але я впевнений, що питання зараз треба вирішувати ефективніше та безпечніше, в більш оперативній обстановці. Муніципальна казна під загрозою не лише через карантинний простій частини підприємств. Окремі заходи, спрямовані на їх захист, також вдарять по міському бюджету, констатує Андрій Райкович.
– Зміни до податкового законодавства, відповідно до постанови Кабінету Міністрів, пов’язані з відтермінуванням дії податку на землю. А де брати надходження до бюджету? Навантаження лягає на місцеву владу, ми повинні вже готуватись до варіантів, які нам прогнозують, – італійського, наприклад. Там вже люди за життям у черзі стоять, не вистачає ліжкомісць та обладнання для того, щоб врятувати всіх. Це велика біда.
Чекають відповідей
Є й інші, пов’язані з вірусом нововведення державного рівня, які, на думку очільника Кропивницького, потребують додаткових роз’яснень та регулювання.
– Повне закриття міжміських сполучень – це непродуманий крок. По-перше, люди в ближніх селах працюють у місті, їздять на роботу в місто. По-друге, в нас у радіусі десяти кілометрів нема інфекційних відділень. Куди везти людей? В обласний центр. Як людині дістатися сюди? Маршрутки, автобуси, електрички не ходять, згідно з урядовим розпорядженням, від 18 березня. Друге питання, яке поки що не зрозуміло, як буде вирішуватись, – сировинний ринок. Ми говоримо про продукти харчування. Те, що в нас є, ми з’їмо дуже швидко. Халвою та олією людей не нагодуєш. Треба крупи, треба борошно – хліб випікати, треба картопля, овочі. Сировину треба привезти на переробні підприємства, а роз’яснень нема – сказано «закрити регіон», і все.
Запроваджені норми пасажирських перевезень у місті – не більше десяти пасажирів у маршрутці, автобусі чи тролейбусі, – міський голова також вважає не досить логічними.
– Для маршрутки десять людей – вже щільно заповнений салон! А в автобусі, у якого місткість – 108 пасажирів, коли там 10 людей, то не видно, що вони там взагалі є. Де ж здоровий глузд? Найголовніше, хто буде контролером всього цього? Якщо поліція, то який інструктаж, коли з ними працювати? В нас немає муніципальної поліції, добровільна дружина – там 30 людей в зоні максимального ризику, більше 60 років віком. На всі ці питання ми чекаємо відповідей – не публічних заяв, а конкретної реалізації. В період таких викликів має чітко працювати управлінська вертикаль. Є загроза великих людських втрат, всі повинні бути приведені у військову готовність, отримувати чіткі команди від головнокомандувача та виконувати їх. Чергувати на зупинках, по десять чоловік пускати в маршрутку та в автобус. Чергувати під магазином, бо ту продавчиню, яка не буде пускати людей без масок, просто з ніг зіб’ють. Вже зараз є певний ажіотаж, елементи паніки, від того, що ми їх не хочемо бачити та говорити про них, вони не зникнуть.
