На його думку, підтвердженням цього є те, що за 2 останніх місяці сталося поспіль дві катастрофи великого масштабу. Світ шокували цифри: на Гаїті загинули 300 тисяч осіб, а в Чилі – понад 700. “У минулому столітті ця ділянка (зона Вранча. – Ред.) давала про себе знати в 1940, 1977 і 1990 роках. Але зараз епіцентр землетрусу може бути набагато глибше, а значить, поштовхи будуть потужніші – близько 8 балів за шкалою Ріхтера. Їх відчують навіть у Москві”, – застеріг сейсмолог.
Проте цю інформацію українські фахівці коментують у не настільки чорних барвах і не з таким песимізмом. Так, керівник відділу сейсмічності Карпатського регіону кандидат фізико-математичних наук (Інститут геофізики Академії наук України) Сергій Вербицький сказав в інтерв’ю виданню INTV: “У мене немає підстав вірити у те, що Україні загрожує сильний землетрус, тому що в світі відсутні методи короткострокових прогнозів, існує лише ймовірний прогноз, прогноз того, де може відбуватися землетрус, якої сили він може бути, якої періодичності.
Але сказати, що землетрус буде в певному регіоні і вже завтра чи післязавтра – такого не існує. Навіть не можна сказати, чи буде землетрус через місяць або протягом року”. За його словами, подібного короткострокового прогнозу в світі ніхто не робить, і навіть у США (з їхньою довершеною базою) не оголошують, принаймні офіційних, повідомлень про можливість землетрусів у той чи інший короткий період.
Водночас, за словами кандидата фізико-математичних наук заступника директора Інституту геофізики імені С.І. Суботіна НАН України з наукової роботи Олександра Кентзера, українські кореспонденти неправильно інтерпретували сказане відомим ученим Георге Мермуряну.
“Справді, у зоні Вранча, розташованій на території Румунії, можуть відбуватися потужні землетруси, найбільші з яких на території України, близькій до цієї зони, можуть викликати 8-бальні сейсмічні ефекти, а в окремих випадках – і 9-бальні за 12-бальною шкалою. Це враховано в Державних будівельних нормах ”Будівництво в сейсмічних зонах України", які набули чинності у 2007 році, – пояснює він і додає: – Але румунські вчені не робили прогнозу часу виникнення цього гіпотетичного максимального землетрусу, оскільки прекрасно розуміють, що на даний час такий прогноз не можливий. Немає достатньо даних, щоб побудувати прогнозну модель середовища і його змін на всю глибину сейсмоактивної зони Вранча до 180 км". За його словами, натомість існує формальна статистична залежність, яка говорить, що за останніх 200 років періодичність повторення землетрусів у зоні Вранча з магнітудою, більшою 6.5, дорівнює 27-32 роки. “Виходячи з неї, можна очікувати порівняно сильний (але навряд чи максимальний землетрус) у найближчі роки”, – пояснює сейсмолог.
На його думку, зв`язок між землетрусами, які протягом короткого проміжку часу відбулися на різних кінцях планети, поки що залишається суто гіпотетичним, оскільки кожен із них має інше джерело накопичення пружної енергії і не потребує для свого виникнення дії інших землетрусів.
“Тим більше, що час підготовки потужних землетрусів триває від кількох десятків до кількох сотень і навіть тисяч років. Зовнішні впливи можуть бути лише ”спусковим механізмом" (а не причиною) уже підготовлених землетрусів", – зазначає експерт.
Тож чи відчують українці всю повноту сили землетрусу – стане зрозумілим лише у найближчих 10 днів (у такому випадку прогноз румунського сейсмолога Георге Мермуряну підтвердиться). З такою ж імовірністю ми можемо “пережити” цю стихію і через місяць, і через рік, і через 10 років. З іншого боку, можна дійти висновку, що прогноз зарубіжного експерта гіпотетичний і наразі доречна лише приказка: бабка надвоє ворожила.
Про те, що розмови про землетрус – лише не підтверджені нічим чутки, зазначають і працівники управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Кіровоградської міської ради. За їхніми словами, ніяких офіційних повідомлень чи попереджень стосовно цього до управління не надходило. А ще кажуть, що Кіровоградська область не відноситься до сейсмічно активної зони – більше 3,5-4 балів землетрусів на нашій території не було.
А тим часом, жителі України вже піддалися панічним настроям. Через чутки про майбутній землетрус деякі жителі Миколаєва і Львова провели ніч на вулиці. Зокрема, весь день 9 березня жителі Миколаєва передавали один одному чутки про майбутній землетрус. Нібито він повинен був початися о 21.00 (за іншими відомостями – о 22.00), і сила його буде не менше 6-8 балів і т. д. Ближче до ночі чутки почали діяти: деякі найбільш вразливі громадяни цілими сім’ями вийшли із своїх квартир у багатоповерхівках, прихопивши документи та цінні речі, вважаючи за краще провести ніч у власних автомобілях. Інформація про такі випадки надійшла з усіх районів міста.
У той же час у Львові жителі однієї з багатоповерхівок на вулиці Симона Петлюри також провели всю ніч на вулиці. Паніку серед львів’ян теж викликало повідомлення про землетрус. Про можливий нічний землетрус сказали одному із жителів Львова родичі з Ізраїлю. Новина швидко поширилися серед його сусідів, спричинивши паніку. Захопивши найнеобхідніші речі, жителі будинку почали вибігати у двір, щоб там перечекати загрозу. Нічний холод трохи остудив їх. Після того, як очікуваного землетрусу не сталося, люди заспокоїлися і почали повертатися до будинків.
У Кіровограді телефони управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення не замовкають – люди в тривозі запитують, чи не впаде у разі землетрусу той чи інший будинок, який здається їм ненадійним. Кажуть, що в Гайворонському районі вчителі однієї зі шкіл у паніці вже виводили один раз школярів на вулицю…
Жителі обласного центру згадують, що один із найсильніших землетрусів (до чотирьох балів) був у Кіровограді взимку в 1976 році.
– Пам’ятаю, що ми з чоловіком почули незвичний тріск у кімнатах (мабуть, тріщали шпалери), почули, що сходами униз збігають люди, – каже Валентина Іванівна. – Ми загорнули свою однорічну дитину в простирадло, взяли із собою пляшечку молочної суміші й вийшли на вулицю. Хвилин тридцять стояли в дворі, побоюючись другого поштовху…
– Ми мешкали на п’ятому поверсі в будинку поблизу школи №9 – так у нас посуд стрибав по серванту, падали фужери, – ділиться спогадами Олександр. – Цікаво, що вранці, спілкуючись зі знайомими, які жили на Озерній Балці, дізналися, що вони спокійно спали – у приватному будинку поштовхів не відчували…
