Сучасні конституції як основні закони суспільства – це, як правило, єдині письмові законодавчі акти, ухвалені парламентами, установчими зборами або народом на загальнодержавних референдумах.
Варто зауважити, що Конституція – це не програма розвитку суспільства та держави. Вона, передусім, грунтується на реальних здобутках суспільства.
Та в конституціях ряду держав поряд зі статтями, що закріплюють вже існуюче становище у тій чи іншій сфері державного будівництва й розвитку суспільства, існують норми, які ще належить реалізувати. Наприклад, стаття 7 Конституції України проголошує, що “в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування”, хоч на час її ухвалення самоврядування в тому сенсі, як воно розуміється в усьому світі, в нашій державі не існувало. Те ж саме можна сказати і про розділ XII Конституції – “Конституційний Суд України”. На час її ухвалення цього органу ще не було створено.
Найважливішою особливістю конституції є те, що вона має найвищу юридичну силу. Вона є Основним Законом у кожній країні. Основний він тому, що, будучи правовим актом найвищої юридичної сили, на найвищому державному рівні закріплює найважливіші якісні риси, які характеризують суспільний та державний лад України.
Конституція України закріплює основи суспільного ладу. В ній перелічено об’єкти права власності всього українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією. Зазначено, що власність не повинна використовуватися на шкоду людині й суспільству. Крім того, гарантується забезпечення державою захисту всіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки. Встановлюється також, що всі суб’єкти права власності рівні перед законом (стаття 13).
Суспільний лад країни характеризують також умови, сприятливі для розвитку культури, що знайшло відображення в статтях Конституції, де йдеться про статус мов в Україні (стаття 10), про консолідацію та розвиток української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також про розвиток самобутності (етнічної, культурної, мовної та релігійної) всіх корінних народів і національних меншин України (стаття 11).
На відміну від суспільного ладу, поняття якого об’єднує і характеризує основні риси суспільства, державний лад визначає основні риси держави, напрямки та форми її впливу на суспільство. Оскільки будь-яка конституція – це, насамперед, основний закон держави, зрозуміло, що в ній визначено основи державного ладу, його складових. Характеристика державного ладу України, закріплена в її Конституції, грунтується на твердженні, що вона є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Подальші характеристики лише розкривають, деталізують зазначені якісні ознаки. У зв’язку з цим особливе значення мають положення Конституції, які закріплюють принцип народовладдя в Україні (стаття 5); принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову (стаття 6); визнання і гарантування місцевого самоврядування (стаття 7); визнання і дію принципу верховенства права (стаття 8); принцип, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).
Державний лад України визначається також у тих розділах Конституції, де йдеться про форми прямого народовладдя, тобто вибори і референдум (розділ ІІІ), організацію і діяльність Верховної Ради України (розділ IV), конституційний статус Президента України (розділ V), про Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади (розділ VI), прокуратуру (розділ VII), правосуддя (розділ VIII), територіальний устрій України (розділ IX), про Автономну Республіку Крим (розділ X), про місцеве самоврядування (розділ XI), про Конституційний Суд України (розділ XII).
Отже, переважна більшість принципів та норм Конституції спрямована на закріплення саме державного ладу України, що найдоказовіше переконує: взагалі будь-яка конституція (і Конституція України – не виняток) насамперед характеризує державу, суть її діяльності й органів, організацію державного апарату.
Ірина ПАРХОМЕНКО,
провідний спеціаліст Кіровоградського міського управління юстиції
