За законами мистецтва та авторського стилю

В художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна відкрилась виставка претендентів на здобуття обласної премії у галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка. Цього року твори подані в двох номінаціях – «геральдика та вексилологія» і «декоративно-прикладне мистецтво». Архітектурні проекти, в силу особливих умов положення про премію, зокрема, наявності документів про здачу об’єкту в експлуатацію, не змогли бути представленими.

У номінації «геральдика та вексилологія» презентовано символіку (герб та прапор) сіл Красносілка та Розумівка Олександрівського району Кіровоградської області (автор – член Українського геральдичного товариства Василь Білошапка) та селища Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області, яку розробив вчитель історії Павлиського ліцею ім. В. О. Сухомлинського Віталій Постриган.

В номінації «декоративно-прикладне мистецтво» також два номінанта. Це – твори художньої вишивки гладдю та хрестиком заслуженого майстра народної творчості України Валентини Мунтян, головною темою яких є квітковий світ України. В декоративних роботах знаної майстрині квіти, як в картинах Катерини Білокур, живуть за законами мистецтва, особливо вражає своєю досконалістю панно «Мальви».

А Олександр Кривко, відомий художник-дизайнер, автор численних проектів промислової графіки, художньої ідеї пам’ятного знаку Героям-чорнобильцям, сучасного оформлення музею В.Сухомлинського в с. Павлиш, викладач художньої школа імені О.О.Осмьоркіна, презентував до розгляду конкурсної комісії на здобуття премії мозаїчні панно «Старий Заповіт», «Хрещення Київської Русі» та триптих «Іоанн Хреститель», «Покрова» та «Свята Праведна Елисавета», які є складовою частиною ансамблю декоративного оформлення території Соборного храму Благовіщення Пресвятої Богородиці в місті Кропивницькому.

Слід зазначити, що монументальні твори такого масштабу вперше подаються на премію. Оскільки Олександр Кривко не лише художник, а й священнослужитель – клірик храму Святителя Миколая Чудотворця, що в селищі Новому, та голова архітектурно-будівельного відділу Кіровоградської єпархії УПЦ, тому має особливий професійний погляд на відображення релігійної тематики в монументальному мистецтві.

Розробка теми біблійної історії Старого Заповіту та Хрещення Київської Русі була запропонована митцю в 2015 році, на той час він виступав куратором мозаїчного панно «Новий заповіт. Євангельська історія». Перші узагальнені начерки були розроблені в 2016-му, далі була детальна робота над ескізами. В основі композиції мозаїчного панно Старий Заповіт художник поклав принцип семи днів творення, тому даний твір має сім окремих сюжетів – «Створення Світу», «Пізнання добра і зла», «Потоп», «Жертвоприношення Авраама», «Аарон і Моїсей», «Створення храму» та «Пророки». Мозаїчне панно «Хрещення Київської Русі» є органічним продовженням теми творення Храму – церкви, тобто об’єднання людей вірою. В композиції знаходять місце як історичні особистості – київські володарі князь Володимир та княгиня Ольга, так і біблійний Апостол Андрій, яких об’єднують люди, що приймають хрещення та духовний символ освячення події – Христос у оточенні янголів, який фактично завершує композицію, піднімаючись над дійством, як маківка церкви над храмом.

Не випадковими є і мозаїчні панно «Іоанн Хреститель», «Покрова» та «Свята Праведна Елисавета», які фактично складають триптих, що логічно та художньо об’єднує храм з його територією.

Монументальні твори Олександра Кривка виконані зі смальти, а праця з нею, однією з найбільш древніх та довготривких технік потребує тривалої ручної роботи. Як зазначає сам автор, при роботі над творами він намагався досягнути цілісної художньої гармонії, що мала підтримати архітектурне рішення храмового комплексу.

Конкурсній комісії не просто буде визначити лауреатів, адже всі подані на здобуття премії твори мають високу художню якість, вирізняються оригінальністю авторських підходів та мистецьких рішень.

Андрій НАДЄЖДІН, мистецтвознавець, провідний науковий співробітник художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна

Читайте також