Україна відзначила п’яті роковини трагічних подій, коли в Києві, на вулицях Інститутській та Грушевського, від куль снайперів загинули найкращі сини українського народу – герої Небесної сотні. Революція Гідності назавжди змінила нашу країну.
Кропивничани запалили лампадки біля пам’ятної дошки Герою України Віктору Чміленку, а потім на центральній площі міста, біля пам’ятного знака зі світлинами загиблих героїв Небесної сотні.
Вклонитися патріотам прийшли військові, активісти, керівництво області та міста, громадськість.Головне, що на площі не було байдужих. В очах – тривога, бо ворог чатує, коли ми втратимо пильність, і надія, що все буде так, як того хотіли загиблі герої…
Олександр РАТУШНЯК, учасник Євромайдану
“Ми – нація вільних людей. І ми це доводили неодноразово – на Майдані, на Помаранчевій революції, під час Революції на граніті. Я би не хотів, щоб ми обмежувалися лише звитягами нашої новітньої історії. 100 років тому були крутянці, герої УНР, петлюрівці, упівці, бандерівці. Всі вони вони воювали за незалежність і доводили, що в цієї нації є люди, які готові стати на боротьбу за свою волю, не бути приборканими, не бути такими, про яких писав Шевченко “раби, подножки, грязь Москви.”
МАРК, єпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України
“Нашу державу готувалися передати під опіку іншої держави. І ось молодь, яка є по своїй натурі є бунтівною, романтичною, деколи відчайдушною, почала протестувати проти цього. Тоді держава показала свій оскал, який виразився у побитті студентів у Києві. Після цього відбулося повстання України. А потім – протистояння усередині самої країни. Одні боролися за європейський вибір, за справедливість, за права та свободу. Інші – стали заручниками ситуації і, виконуючи свій обов’язок, змушені були стояти, бережучи владу від тих, хто повстав. А ще інші, відчуваючи безкарність, маючи звірячу натуру, почали знущатися і вбивати цей народ. Кожен тут себе проявив: хтось показав героїзм, хтось – підлість, хтось – корисливість, а хтось – як я вже казав, звірячу натуру. Коли Україна була у крові, ще один Каїн гострив ножа, щоб пограбувати, забрати частину країни, а то й цілу, щоб скористатися цією слабкістю і знищити. І почалася війна. Війна, яка приховано тривала довгі століття, перейшла у фазу прямого протистояння. Саме тоді наш народ почав єднатися. Я би дуже хотів, щоб ми сьогодні не розділялися, не шукали кращих чи гірших, а єдналися, щоб протистояти супротивнику і вистояти, захистити свою батьківщину”
