Чи все відбувається закономірно, чи трапляються і випадковості? Як виник цей світ і чи є в нього межі? Що було перше – курка чи яйце? Ці та подібні їм питання порушено людиною не одне тисячоліття тому. Та чи знайдено на них остаточні відповіді? І чи можна застосувати такі знання у повсякденному житті? Пролити світло на це кореспондент "Вечірки" попросив Юлію Харченко, кандидата філософських наук, завідуючу кафедрою філософії та політології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Винниченка. Приводом для розмови став День філософа, який відзначався учора. Запроваджено його у 2002 році ЮНЕСКО.
– Філософія виникла першою з усіх наук, – сказала Юлія Харченко. – Вона породила інші науки. При цьому сама філософія не зникає, оскільки у процесі пізнання людиною світу і самої себе залишаються без відповідей давні питання філософського характеру і постають нові. Не є сталим і значення поняття "філософія". Якщо в часи Піфагора, який запровадив цей термін, філософія розумілася як "любов до мудрості" (буквальний переклад з грецької), то тепер її розглядають як методологію усіх наук. Не можна погодитися з тим, що філософія є суто гуманітарною наукою. Філософія стосується безпосередньо й так званих точних наук, оскільки розглядає такі явища, як реальність, простір, час, матерія тощо.
Аргументуючи цю свою тезу, науковець згадала про британця Стівена Хокінга, одного з найбільш впливових фізиків-теоретиків сучасності, сферою досліджень якого, зокрема, є теорія про виникнення Всесвіту внаслідок Великого вибуху. За словами Юлії Харченко, читаючи книги астрофізика Хокінга, вона самовдосконалюється як філософ, бо розширює свої уявлення про структуру мікро- та мегасвітів, а це, як відомо, – категорії філософські. Що ж до твердження Хокінга про "смерть філософії" (цю думку він висловив у книжці "Вищий замисел", виданій 2010 року, у ній стверджується, що філософія безнадійно відстала від сучасної науки, особливо фізики), Юлія Харченко вважає:
– Нерідко цей автор суперечить сам собі, оскільки найчастіше пояснює ключові явища квантової фізики саме з позицій філософії. Це можна пояснити тим, що фізики здійснюють спільну з філософами роботу – намагаються вибудувати цілісну картину Всесвіту.
За словами Юлії Харченко, немає такого явища, глибше зрозуміти яке не допомогла б філософія. Це стосується і реалій нашого повсякдення. Наприклад, моди.
– Мода – це явище естетичне, а естетика – одна з фундаментальних філософських сфер знання, – пояснила кандидат філософських наук.
Переконуючи автора цих рядків в актуальності, потрібності філософії, Юлія Харченко сказала:
– Займаючись філософією, людина виробляє культуру мислення, яка передбачає критичну оцінку речей і явищ, глибокий їх аналіз. Це сприяє підвищенню не тільки рівня освіченості, а й, приміром, рівня культури мовлення…
Більш того, як повідомила Юлія Харченко далі, захоплення філософією може зробити людину щасливою. При цьому науковець згадала Альбера Камю, котрий стверджував, що початок занять філософією пов’язаний зі стражданнями, а правильне її розуміння дає відчуття щастя.
– Я – щаслива людина, – запевнила кандидат філософських наук. – І завдяки філософії – також. Адже вона дає мені змогу розібратися у багатьох речах…
Відповідаючи на запитання, як розуміти щастя і як його відрізнити від задоволення, Юлія Харченко послалася на Епікура, який відмежував тілесне задоволення від інтелектуального. Найвищу ж ступінь людського задоволення Епікур назвав атараксією, що означає душевний спокій, зосередження на найзагальнішому і найголовнішому. Згідно з вченням Епікура, тілесні задоволення – скороминущі і можуть спричинити страждання (наприклад, якщо давати людині все більше, то вона втратить відчуття міри), й тому слід шукати задоволень духовних.
– Я згодна з Епікуром, – сказала Юлія Харченко. – Я зосереджуюсь на улюбленій інтелектуальній роботі. Це вкупі з такими факторами, як родинне благополуччя та улюблена робота, і робить мене щасливою. Та кожен визначає чинники щастя для себе сам. Аби це тільки не шкодило іншим. А "добро" і "зло", до речі, – це теж філософські категорії.
Віктор КРУПСЬКИЙ
