Нинішнього спекотного літа мало не кожен з нас мав можливість поскаржитися на швидке псування хліба, який стає тягучим та цвілим. Але не кожен знає, що у всьому винна картопляна хвороба хліба, збудником якої є картопляна паличка. Цю паличку зерно під час збору урожаю може підхопити через ґрунт, повітря чи інші рослини. А із зараженого зерна і борошно інфіковане.
– Картопляна хвороба розвивається навіть при кімнатній температурі, у сприятливому середовищі за наявності вологи. Тому домашня кухня – ідеальний варіант, – каже лікар з гігієни харчування Кіровоградської міської санепідемстанції Наталія Бойченко. – Картопляна або, як її ще називають, «тягуча» хвороба хліба проявляється в тому, що м’якуш хліба під дією мікроорганізмів, які викликають цю хворобу, робиться тягучим. Спори картопляної палички здатні витримувати високі температури, тому під час випікання хліба вони зберігаються, а їх вегетативні форми своїми ферментами можуть розкладати м’якуш хліба. Картопляна хвороба виникає у разі сильної зараженості борошна спорами. Уражується пшеничний хліб за умови зберігання його у теплому приміщенні, як правило, спекотної пори року. На стрімке розмноження палички впливають також неналежні умови на підприємствах, де виготовляють хліб, неправильне зберігання та перевезення, коли паляниці теплими кидають на купу. У разі виникнення картопляної хвороби спочатку виникає легкий запах гниючих фруктів, а у м’якуші з’являються тягучі нитки. Потім він стає смердючим, липким, темним.
Проте у кислих умовах паличка не живе, тому у житньому хлібі її майже не буває. Щоб запобігти хворобі, підприємства декілька разів на рік підвищують кислотність продукції, також постійно обробляють місце зберігання та перевезення хлібобулочних виробів оцтовим розчином.
– У домашніх умовах хліб не можна зберігати в целофані, у задушливій кімнаті з високою температурою, – зазначає Наталія Владленівна. – Правильно роблять ті, хто тримає хліб у провітрюваній хлібниці, а якщо він теплий, то краще хлібницю взагалі залишити відкритою, згодом хлібину можна навіть покласти до холодильника. Втім, ліпше купувати борошняний продукт лише на один день. А місце для зберігання хлібобулочних виробів періодично протирати одновідсотковим розчином оцту. При купівлі хліба в жодному разі не кладіть його до сумки з іншими продуктами – овочами, м’ясом, рибою, не можна загортати його у газету, оскільки він легко вбирає своєю поверхнею вологу, пил, запахи, друкарську фарбу, а також спори мікроорганізмів.
Фахівці відділу захисту прав споживачів департаменту розвитку торгівлі, побутового обслуговування, транспорту та зв’язку міської ради повідомляють, що скарги на погану якість хліба за весь літній період майже не надходили. Так, начальник відділу Алла Шерстньова розповіла, що протягом літа була всього одна офіційна скарга на якість хліба, спеченого в одному з супермаркетів міста, де існує власна пекарня. Можливо, він так швидко і зіпсувався, бо був упакований відразу після виготовлення ще теплим. Також були три телефонні дзвінки, коли люди нарікали на плісняву рожевого кольору, яка утворилась всередині хлібини наступного дня після купівлі. Як пояснили спеціалістам відділу хлібопекарі, можливо, таке могло статись через те, що додаються спеціальні речовини, які унеможливлюють розвиток картопляної палички у пшеничних виробах, але при тривалому зберіганні хліба проявляються подібним чином.
До речі, вражений картопляною хворобою хліб може добряче зашкодити здоров’ю – спричинити харчове отруєння, а при систематичному споживанні навіть призвести до астматичних хвороб. До того ж, заражений хліб не можна викидати на смітник або годувати ним тварин. Спеціалісти радять його спалити чи закопати, а місце, де він лежав, обробити оцтом. Адже, полежавши поруч зі здоровим хлібом, зіпсований може його заразити.
Оксана ВЕРСТЮК
