Мовляв, третього березня цього року він знайшов в коридорі школи на підвіконні мобілку. “Я узяв цю річ, щоб її не вкрали, – розповідав підсудний. – Я хотів віддати її кому-небудь із вчителів, але учительська виявилася замкнутою. Тоді я пішов на будову, розташовану поряд зі школою. Там я вийняв з апарату SIM-карту, щоб ніхто не дзвонив на цей номер. І залишив мобілку у недобудованому приміщенні. А через деякий час до мене підійшов хлопець з нашої школи і, повідомивши, що у нього пропав мобільний, поцікавився, чи не бачив я його речі. Я сказав, що уявлення не маю, оскільки не хотів, щоб той хлопець подумав, що я її вкрав. Потім я пішов на будову, узяв там мобілку і добровільно віддав її вчительці”.
Його свідчення явно суперечили поясненням свідків. Зокрема, свідченням вчительки. Педагог розповіла, що після того, як вона викликала міліцію, один із школярів підійшов до неї і сказав, що знає, де лежить зникла мобілка, але віддасть її тільки у тому випадку, якщо міліціонери не приїдуть. Вчителька не піддалася на шантаж учня і змусила його принести чужу річ. А коли прибули правоохоронці, він зник і ховався до того часу, поки вони не поїхали. Крім того, в суді з’ясувалося, що хлопчина повернув мобільний без SIM -карти, оскільки викинув її відразу ж після того, як знайшов мобілку (він і сам зізнавався в цьому в ході досудового слідства).
Суддя Кіровоградського районного суду засудив неповнолітнього злодюжку до року позбавлення волі, але звільнив його від покарання, давши річний випробувальний термін.
