Виставка без картин, але з любов’ю

Наш обласний художній музей міг би стати одним із найвідоміших у світі, якби свого часу всесвітньо знаменитий художник Іван Похитонов дотримав своєї обіцянки передати після смерті нашому місту цілу колекцію своїх картин. За свідченням єлисаветградського громадського діяча Павла Рябкова, він мав такий намір у 1913 році, коли міська картинна галерея тільки створювалась благодійним Товариством поширення грамотності і ремесел.

Досі немає жодних свідчень про те, чи передавав Іван Похитонов місту свої роботи. Цілком можливо, якщо він навіть зробив це, то вони могли десь згубитися у вирі буремних революційних подій. Принаймні висловлюється припущення, що кілька його робіт є у приватній колекції одного із колекціонерів Кропивницького. Але він, очевидно, не поспішає хизуватися цим.

Десять років тому до 160-річчя митця, чиї роботи сьогодні дуже цінуються у світі (філігранно малював на червоному дереві, прославився акварельними мініатюрами, на світових аукціонах його роботи коштують десятки тисяч євро) у нашому художньому музеї було представлено сім картин Івана Похитонова , які вдалося допровадити зі збірок Національного художнього музею та Київського музею російського мистецтва. П’ять років тому у містечку Новоукраїнці (саме у цих краях народився художник) пройшла виставка репродукцій його картин.

6 лютого обласний художній музей відзначив 170-річчя земляка (у 1874-1877 роках був гласним Єлисаветградського земства) невеличкою виставкою «Диво у живописі», де представлені матеріали про Похитонова – фото, книги, публікації. Привертає увагу знімок могили художника, зроблений позаторік директоркою музею Тетяною Ткаченко-Сухановою у Брессо, передмісті Льєжа (Бельгія), де останні роки жив і помер класик мініатюри в образотворчому мистецтві.

У цьому місті його ім’ям названа одна з вулиць. Наша колись вулиця Радянська теж тепер імені Івана Похитонова. Обговорюється ідея присвоїти його ім’я й обласному художньому музею.

Світлана ОРЕЛ

Читайте також