Він лишиться назавжди в нашій пам’яті

На світанку 15 серпня відійшов у вічність видатний художник-земляк, член Національної спілки художників України, лауреат обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна Володимир Кир’янов.
Народився він 15 березня 1951 року в Кіровограді і пов’язав з ним усе своє творче життя. Уже з дитинства Володимир Кир’янов цікавився музикою, технічною творчістю, як усебічно розвинена особистість довго не міг визначитися з подальшим життєвим шляхом, тому після школи змінив декілька навчальних закладів, поки не зробив остаточний вибір на користь образотворчого мистецтва. У середині 70-х років навчався на образотворчому факультеті Ленінградського інституту театру, музики та кінематографії імені Анатолія Луначарського.
Творчий ентузіазм і фантазія, невтомна праця і постійне самовдосконалення зробили Володимира Кир’янова яскравим представником української мистецької еліти, відомим далеко за межами нашого краю. Художник був учасником багатьох виставок обласного, республіканського та міжнародного рівня, серед яких ІV Виставка книжкової графіки «Художник і книга» (Київ, 1983), міжнародні бієнале «Імпреза-89», «Імпреза-91» (Івано-Франківськ), виставка художників під час Року культури України в Росії (Москва, 2002). Як художник-ілюстратор Володимир Кир’янов співпрацював з видавництвами нашого міста, Києва, Кишинева, Кривого Рогу, Москви, виконував ілюстрації до книг В. Шила «Практика: 1962–1991», «Лезо голки», М. Сомова «Латиною між іншим. Словник латинських виразів» (1992), О. Жовни «Вдовушка» (1996), Г. Гусейнова «Станційні пасторалі. Сповідь дитинства» (1991) та інших. А ще Володимир Васильович відомий як автор численних карикатур та гумористичних малюнків, що були презентовані майже в усіх місцевих друкованих виданнях.
Іскрометний гумор, сатиричність та навіть гротескність його робіт, неповторна індивідуальність мислення митця дали привід шанувальникам творчості Володимира Кир’янова називати його «наш Гойя». Він мав численні подяки та відзнаки, але найкраща нагорода для художника – це коли аудиторія із захопленням сприймає його твори. Саме таку реакцію викликала і персональна виставка Володимира Васильовича, яку було відкрито 19 квітня 2011 року в обласному художньому музеї з нагоди його 60-річчя.
Пам’ять про Володимира Кир’янова лишиться назавжди в наших серцях.

Читайте також