Дифтерія – гостра інфекційна хвороба, яка характеризується токсичним ураженням серцево-судинної, нервової систем та надниркових залоз, а також запальним процесом із фібринозним нальотом, який знаходиться в місці входу інфекції.
Раніше дифтерія була в основному захворюванням дитячого віку. Зараз усе змінилось: на дифтерію хворіють як діти, так і дорослі. Ураження життєво-важливих органів та систем організму може привести до смерті хворого, особливо при несвоєчасному зверненні по медичну допомогу та пізно розпочатому специфічному лікуванні.
Збудником дифтерії є мікроб – так звана дифтерійна паличка. Вхідними воротами інфекції найчастіше бувають слизові оболонки рота й глотки, гортані та носа. У рідкісних випадках збудник дифтерії проникає в організм через кон’юнктиву ока, шкіру, рани або слизові оболонки статевих органів.
Джерелом збудника дифтерії є хворі та безсимптомні носії (особи, у яких збудник міститься в організмі, але не викликає хвороби). Хворі на дифтерію рота й глотки найактивніше виділяють збудники хвороби в зовнішнє середовище при диханні, кашлі та чханні. Зараження інших людей проходить при вдиханні повітря, забрудненого збудниками дифтерії.
Першими клінічними проявами цієї небезпечної хвороби є симптоми звичайної ангіни: біль у горлі, першіння, поява нальоту на мигдалинах, погіршення самопочуття та підвищення температури тіла.
- необхідно дотримуватись норм розміщення працівників на підприємстві, дітей у таборах, проводити регулярне провітрювання приміщень;
- при появі симптомів захворювання слід терміново звернутись до лікаря для вчасного діагностування та направлення на лікування.